Розділ «Тема 14. Банківська проблемна кредитна заборгованість і методи її реструктуризації»

Можливими варіантами домовленості між банком і позичальником щодо погашення проблемної заборгованості є:

а) відстрочення (пролонгація) сплати основної суми боргу за кредитом на певний період без продовження строку дії кредиту. При цьому сплачуються лише проценти за користування кредитними коштами, строк дії кредиту залишається незмінним і збільшуються майбутні розміри щомісячних платежів;

б) відстрочення сплати основної суми боргу за кредитом на певний період з продовженням строку дії кредиту. При цьому позичальник сплачує лише проценти за користування кредитом і строк дії кредиту може бути продовжений банківською установою;

в) відстрочення сплати основної суми боргу та процентів за ним на певний визначений період. Після цього банком може бути здійснено рівномірний розподіл невиплаченої суми боргу та процентів на строк дії угоди, що залишився. У цьому разі розмір щомісячних платежів позичальника збільшується;

г) продовження строку дії кредитного договору, при чому розмір щомісячних платежів залишається незмінним;

д) перекредитування - покриття заборгованості в одному банку за рахунок додаткового кредиту, отриманого на вигідних умовах у іншому банку.

У разі тимчасових фінансових ускладнень у позичальника, внаслідок чого він тимчасово не може своєчасно виконувати свої зобов'язання, передбачені кредитним договором, у повному обсязі, банк може надати позичальнику відстрочку (здійснити пролонгацію) у погашенні кредиту (або окремих його частин) за умови дотримання пріоритетності позиції банку щодо дохідності та забезпеченості операцій.

Відстрочка надається у виняткових випадках за наявності:

- об'єктивних причин, що тимчасово роблять неможливим виконання позичальником своїх зобов'язань (затримка надходжень за розрахунками за укладеними договорами чи контрактами, дія чинників непереборної сили, хвороба фізичної особи тощо);

- реальних підстав у позичальника отримати кошти протягом найкоротшого строку.

Розгляд питання про пролонгацію строку, на який надано кредит (перенесення строків погашення заборгованості), здійснюється на підставі письмового клопотання позичальника. У ньому потрібно обґрунтувати необхідність пролонгації, зазначити причини тимчасових труднощів, а також надати підтвердження наявності реальних джерел повернення заборгованості найближчим часом. Клопотання надається позичальником до настання строку погашення заборгованості в термін, що передбачений кредитним договором, але, як правило, не пізніше ніж:

- за 5 робочих днів до строку чергового погашення заборгованості - для фізичних осіб;

- за 10 робочих днів до строку чергового погашення заборгованості - для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Можливість та умови пролонгації визначаються лише за рішенням кредитного комітету банку, що має відповідні повноваження, та не має суперечити програмам кредитування, вимогам внутрішніх положень та кредитної політики банку.

Після аналізу клопотання позичальника приймається рішення щодо можливості чи неможливості пролонгації кредиту. Рішення про пролонгацію приймається на основі детального аналізу ситуації і надання усіма службами банку, що беруть участь у процесі кредитування, своїх висновків, які можуть бути подані як окремі висновки згідно з визначеними у банку типовими формами, у вигляді напису на протоколі узгодження або у вигляді напису на заяві позичальника.

У разі, якщо кредитна операція класифікована як "сумнівна" або "безнадійна", пролонгація такого кредиту проводиться виключно за рішенням кредитного комітету головного банку. Філіям банку може бути дозволено в межах діючих повноважень перенесення проміжних строків погашення позичальником частин (траншів) заборгованості за кредитом чи процентами за дотриманням вимог, встановлених внутрішніми документами банку.

Якщо забезпечення за кредитною операцією викликає сумнів відносно гарантій повного погашення заборгованості, пролонгація такої кредитної операції може проводитися за умови заміни існуючого або надання додаткового забезпечення. Пролонгація кредитної операції в разі, якщо заставлене майно не застраховане на строк пролонгації, не допускається (крім випадків надання в заставу прав вимоги за грошовими вкладами у даному банку або іншого фінансового покриття).

Перед пролонгацією кредитного договору, забезпеченням повернення якого є порука, необхідно отримати згоду від поручителя з обов'язковим оформленням додаткової угоди до договору поруки. У разі виникнення сумнівів щодо спроможності поручителя виконати свої зобов'язання перед банком, пролонгація можлива після заміни поручителя або надання додаткової поруки платоспроможної юридичної чи фізичної особи, або надання додаткового забезпечення.

У разі пролонгації кредитного договору, забезпеченням повернення якого є застава (іпотека, порука тощо), здійснюється укладання додаткових угод до договорів забезпечення. Додаткові угоди укладаються у такій самій формі, як договір, невід'ємну частину якого вони становлять (тобто нотаріальне засвідчення, державна реєстрація тощо).

Пролонгація кредиту оформляється додатковою угодою до кредитного договору між позичальником і банком, яка є невід'ємною частиною кредитного договору. Додаткові угоди до договорів кредиту та пов'язаних з ними договорів готуються, погоджуються та підписуються відповідним підрозділом банківської установи, на який покладено обов'язки з підготовки пакетів документів та проектів рішень надання кредитів позичальникам.