Розділ «Тема 14. Банківська проблемна кредитна заборгованість і методи її реструктуризації»

Копії підписаних додаткових угод, у яких викладено умови пролонгації або відповідних змін, разом з копією повноважного рішення кредитного комітету передаються до бек-офісу не пізніше дня їх підписання (включно) для своєчасного відображення зазначених змін в обліку.

Перекредитування, як правило, використовується у банківській практиці при погашенні стандартної заборгованості позичальників. У цьому разі до пакета документів, які подаються до банківської установи, що здійснює перекредитування, позичальник подає також кредитний договір, графік погашення заборгованості та інші, визначені банком, матеріали щодо кредиту та його забезпечення. Вигідним таке перекредитування може бути при довгостроковому кредитуванні під заставу нерухомості і у разі зниження процентних ставок за кредитами на 2-3 проценти.

Основними причинами невикористання клієнтами перекредитування є:

- погана інформованість позичальників про можливість перекредитування;

- додаткові витрати на оформлення нового кредиту (за розгляд кредитної заявки, відкриття і ведення рахунку, страхування, оцінювання житла, нотаріальне посвідчення угод тощо);

- перешкоди щодо майбутньої застави вже заставленого майна.

На початковому етапі виникнення простроченої заборгованості банки, як правило, покладаються на власні сили щодо повернення проблемних боргів. Служби безпеки та юридичні відділи банківських установ намагаються вести переговори з позичальниками та знайти компроміс у вирішенні проблеми шляхом реструктуризації заборгованості. У разі прострочення сплати кредиту позичальником використовується така схема співпраці банку з клієнтом:

1) спочатку банківські установи здійснюють телефонний дзвінок до позичальника;

2) наступний дзвінок здійснюється у більш жорсткому режимі (додому, на роботу тощо);

3) особистий візит до неплатника кредиту;

4) у разі, якщо немає позитивних результатів, банк може звернутися за допомогою до колекторського агентства - спеціалізованої організації, яка займається збиранням боргів.

Як свідчить практика діяльності банківських установ, виникнення простроченої заборгованості за кредитами продовжуватиметься і в майбутньому. Удосконалені методи кредитної діяльності банків (суворі вимоги до позичальників, кредитний скоринг, можливість отримання вірогідної інформації про боржника тощо) дають можливість зниження кількості випадків неповернення кредитів та шахрайства. Тому у розвинених країнах сформувалась стандартна схема роботи з боргами - до певного строку прострочення заборгованості з нею працює банківська установа, потім борг передається на аутсорсинг до професійного колекторського агентства, відтак нестягнута прострочена кредитна заборгованість продається.

Європейський ринок роботи з проблемною заборгованістю характеризується різноманіттям послуг та схем співробітництва з позичальниками. Західні агентства працюють з різними типами заборгованості (борги фізичних осіб, комерційна заборгованість, забезпечені і незабезпечені кредити тощо), а також надають цілий комплекс супутніх послуг (аналітичні дослідження, профілактика виникнення простроченої заборгованості тощо). При цьому склалися стандартні механізми управління заборгованістю. Так, якщо до колекторського агентства передаються на стягнення платежі з невеликим строком прострочення (до 180 днів), то на цьому етапі комісійна винагорода є невисокою, а процент повернення максимальним. Борги з більшим періодом прострочення (до 2 років) розміщуються в агентстві на дещо інших умовах (комісійна винагорода є вищою і з ними проводиться максимально активна робота). Зовсім давня заборгованість (понад 2 роки), як правило, продається.

Сучасний колекторський бізнес в європейських країнах відрізняється за своїми масштабами. Значна частина ринку належить великим компаніям, які мають свої представництва та філії в більшості країн Євросоюзу. Таким чином вони можуть забезпечити роботу за єдиними стандартами у всіх регіонах і обслуговувати банківські установи з широкою філійною мережею. Окрім цього, значного поширення набула практика співпраці кількох колекторських агентств із різних країн, за якої стягненням заборгованості з боржників, які взяли кредит на батьківщині, але постійно проживають на території іншої країни, займається агентство, що розташоване там, де перебуває боржник.

В Україні також поступово починає розвиватися ринок колекторських послуг. Основними клієнтами колекторських агентств є банківські установи. Однак дедалі частіше до їхніх послуг звертаються також компанії інших сфер бізнесу (страхового, телекомунікаційного, житлово-комунального тощо). Виникнення колекторських агентств було зумовлено значним зростанням проблемної заборгованості при споживчому кредитуванні банківськими установами.

До комплексу послуг, які надаються колекторськими агентствами, відносять:

- стягнення боргів;

- реструктуризацію проблемної заборгованості;

- купівлю боргів;

- експертизу документів, які підтверджують боргові зобов'язання;