Розділ «Тема 14. Банківська проблемна кредитна заборгованість і методи її реструктуризації»

2. Протягом встановленого банком періоду (наприклад, п'яти календарних днів) з моменту виникнення простроченої заборгованості направити листа (повідомлення, претензію), який інформує позичальника про виникнення простроченої заборгованості чи факту невиконання вимог договору та містить вимогу щодо погашення такої заборгованості.

Претензія - письмова вимога банку про виконання позичальниками (поручителями, гарантами, страховиками) у добровільному порядку зобов'язань перед банком, яка пред'являється до зобов'язаних осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Право пред'явлення претензії до позичальника виникає у банку, коли його права і законні інтереси порушено, тобто мають місце факти неповернення кредиту чи несплати процентів у строки, встановлені кредитним договором, невиконання інших, зазначених у договорі умов.

Проект претензії готується кредитним працівником. У разі виникнення невпевненості щодо змісту претензії при самостійній його підготовці він має право звернутися до співробітника юридичного підрозділу для отримання фахової допомоги. Надання претензії до юридичного відділу банку для здійснення правового оцінювання має здійснюватися протягом встановленого банком періоду після порушення позичальником строків погашення кредиту чи сплати процентів, визначених у кредитному договорі.

У претензії має бути зазначена така інформація:

- повна назва, поштові реквізити банку та позичальника;

- номер претензії та дата її написання;

- номер і дата укладеного кредитного договору;

- сума кредиту;

- проценти за користування кредитом;

- строк повернення кредиту;

- розрахунок заборгованості (сума кредиту, процентів, комісій, пені тощо);

- перелік документів, що додані до претензії.

Після надсилання банківською установою претензії боржнику щодо виконання взятих на себе зобов'язань можливі такі подальші дії з боку позичальника:

а) визнати борг і подати пропозиції щодо методів погашення кредиту;

б) визнати борг та подати пропозиції щодо погашення заборгованості за рахунок звернення стягнення на заставлене позичальником майно;

в) не відсилати відповідь банківській установі протягом установленого банком періоду з моменту вручення претензії (у цьому разі банк звернеться з позовною заявою до суду);

г) надіслати банкові негативну відповідь.

При отриманні від боржника відповіді про визнання претензії банку, якщо у цій відповіді боржник не повідомив про перерахування визнаної ним суми, банк має право по закінченні встановленого періоду (наприклад, 20 днів) після одержання такої відповіді виставити до боржника платіжну вимогу про списання визнаної суми. До платіжної вимоги додається оригінал відповіді боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визнаної суми, то до неї додається також копія претензії. На основі платіжної вимоги з поточного рахунка позичальника стягується заборгованість.

3. Протягом визначеного банком періоду (наприклад, 7 календарних днів) винести питання щодо плану дій відносно ситуації, що склалася, на розгляд кредитного комітету банку й надати до підрозділу управління ризиками (ризик-менеджменту) службову записку інформаційного характеру з відомостями про причини виникнення простроченої заборгованості чи факту невиконання вимог договору та перелік запланованих заходів щодо її погашення.