Розділ «Тема 14. Банківська проблемна кредитна заборгованість і методи її реструктуризації»

У практиці банківських установ найбільші обсяги неповернення кредитних коштів спостерігаються у сфері споживчого кредитування. Чим більше банківські установи розвивають здійснення операцій з надання кредитів за різноманітними програмами кредитування, чим більше зручними і доступнішими є ці кредити для споживачів, чим більше осіб звертається за кредитами до банківських установ, тим більшими і різноманітнішими є ризики втрат для банку. При цьому процент проблемної заборгованості за різними кредитними продуктами може бути різним. Так, наприклад, іпотечні кредити та кредити на купівлю автомобіля можуть мати нижчий процент неповернення порівняно із споживчим кредитуванням населення за кредитними картками, а найбільший процент прострочення кредитів спостерігається за незабезпеченими екс-прес-кредитами, які надаються у торгових мережах. Таким чином, чим більше "поставлено на карту", тим більша відповідальність позичальника.

Неповернення кредитів, які надаються фізичним особам, може бути зумовлене:

- забуванням погасити борг;

- невмінням планувати власний бюджет, що спричинює затримки у погашенні кредитної заборгованості. При цьому, як правило, банківські установи намагаються використовувати такі схеми повернення коштів, щоб регулярні виплати за кредитом становили не більше ніж 15% сімейного бюджету (вважається, що саме такий процент фізичні особи можуть погашати без зайвих клопотів);

- непередбачені обставини, які можуть підвищити ризик втрати кредитоспроможності позичальника.

Виходячи з цього, можна виділити такі категорії позичальників, які не повертають отримані у банку кредити:

1. "Забудькуваті". Зазвичай така категорія позичальників погашає заборгованість протягом 10-40 днів після нагадування з боку банківської установи. Ця категорія є найбільшою. Банківські установи можуть розробляти для таких позичальників різні способи нагадування про повернення кредиту (sms-повідомлення, e-mail та ін.). При цьому у кредитному договорі може бути обумовлено встановлення штрафів за несвоєчасне погашення кредиту і про це слід наголосити позичальнику. Також важливо визначити графік повернення коштів для позичальника та розтлумачити йому інші умови кредитного договору.

2. "Проблемні". Така група позичальників найчастіше складається з людей, які не планують свої витрати і у них найчастіше виникають непередбачені фінансові ускладнення.

3. "Експериментатори". Ця категорія позичальників випробовує банківську установу (наприклад, а що буде, якщо не погасити невеликий кредит?).

4. "Навмисні неплатники". До цієї категорії належать шахраї, які беруть кредит і від початку не мають бажання його повертати. Вони фальсифікують документи та здійснюють різноманітні правопорушення.

Для розв'язання проблем неповернення кредиту для позичальника можуть бути такі поради:

- при укладенні кредитного договору необхідно обов'язково уточнити графік погашення кредиту і суму щомісячного платежу (залежно від обраного методу погашення кредиту);

- якщо є можливість, то слід використовувати sms-сервіси, які автоматично нагадають про строк здійснення виплати;

- слід уважно читати листи та повідомлення, які надходять від банку-кредитора;

- у разі виникнення ситуації, коли немає можливості здійснити платіж, слід зателефонувати до банківської установи і пояснити причини такої затримки;

- якщо не має змоги погашати кредит протягом певного періоду часу, необхідно особисто зустрітися з працівником банку і розробити схему реструктуризації кредитної заборгованості;

- необхідно планувати свої витрати на кілька місяців уперед, що дасть змогу передбачити і витрати на повернення кредиту.

Отже, однією із важливих проблем банківської діяльності є неповернення позичальниками наданих кредитних коштів. Для запобігання виникненню проблеми неповернення кредитів банківські установи повинні вміти вчасно розпізнавати ознаки погіршення фінансового стану позичальників та реагувати на будь-які зміни, які в подальшому можуть призвести до виникнення проблемних кредитів.

14.2. Шляхи виявлення та управління проблемною заборгованістю

Світова практика свідчить, що повністю уникнути втрат за кредитами у банківській діяльності неможливо. Тому банки повинні докладати зусиль, аби виявляти проблемну заборгованість на ранніх етапах кредитування і визначати найбільш дієві шляхи щодо мінімізацій кредитних ризиків.