- відмова позичальника від страхування предмета застави;
- відмова позичальника від збільшення страхової суми до суми фактичної заборгованості за кредитом;
- відмова позичальника від страхування об'єкта нерухомого майна на наступний рік дії договору про іпотечний кредит (при іпотечному кредитуванні);
- настання страхових подій, передбачених договором страхування предмета застави;
- визнання кредиту сумнівним або безнадійним.
Додатковий контроль запроваджується банком самостійно залежно від ризику кредитної операції і визначається відповідно до її виду і суми. За операціями, що потребують спеціального (додаткового) контролю, записи в регістрах бухгалтерського обліку здійснюються лише після перевірки оформленого документа особою, на яку покладено функції контролера. У разі використання електронних документів додатковий контроль здійснюється лише після одержання позитивного результату перевірки цифрового підпису, оформленого відповідальним виконавцем.
За кожним фактом настання спеціальної контрольної події кредитним експертом складається службова записка, яка надається до юридичного відділу та служби безпеки банку для одержання відповідних висновків. Кредитна справа разом з висновками спеціалізованих служб подається на розгляд кредитного комітету відповідного рівня.
У разі настання страхових випадків, за якими вигодонабувачем є банк, на додаток до моніторингу використання кредиту кредитний експерт проводить моніторинг страхових виплат, що здійснюються страховою компанією на користь банку в рахунок погашення заборгованості позичальника.
Крім того, позичальник зобов'язаний у визначені банком строки забезпечувати перевірку та огляд майна. Наприклад, при авто-кредитуванні необхідно щомісяця пред'являти предмет застави для його огляду банком, а при іпотечному кредитуванні один раз на рік забезпечувати перевірку стану нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.
Таким чином, банківські установи мають проводити постійний контроль за кредитною діяльністю для зменшення ризиків неповернення кредитних коштів позичальниками, підвищення якості кредитного портфеля банку та ефективності банківської діяльності в цілому. Контроль за кредитною діяльністю можна класифікувати за різноманітними ознаками: залежно від часу здійснення, сфери охоплення, джерел інформації, періодичності та масштабів проведення тощо. Залежно від пропонованих кредитних продуктів позичальниками банківські установи повинні чітко визначити основні процедури контролю, які необхідно затверджувати у внутрішньобанківських положеннях та інструкціях.
12.3. Контроль центрального банку за банківським кредитуванням
За діяльністю кожної банківської установи повинні стежити органи банківського нагляду центрального банку, аудитори або аудиторські фірми, державні органи фінансового контролю тощо. Нагляд цих органів, доступність для них інформації про видані кредити та про якість кредитного портфеля дають банкірам додаткові можливості у виявленні проблемних кредитів.
Національний банк України здійснює контроль за кредитною діяльністю банків та розробляє заходи впливу на банківську діяльність для підвищення стабільності банківської системи України.
Контроль НБУ за кредитною діяльністю банків включає (рис. 12.2):
Рис.] 2.2. Напрями контролю НБУ за кредитною діяльністю банків
1.Розробку нормативно-правових актів та встановлення обов'язкових економічних нормативів банківської діяльності.
НБУ розробляє нормативно-правові акти, які регулюють кредитну діяльність банківських установ. Зокрема, нормативно-правова база з регулювання кредитної діяльності банків регламентує порядок здійснення кредитних операцій, порядок формування і використання резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями, визначає основні показники та критерії оцінювання кредитоспроможності позичальників, економічні нормативи, яких мають дотримуватися банківські установи у своїй діяльності, зокрема нормативи кредитного ризику тощо.
2. Проведення перевірок та здійснення банківського нагляду и кредитною діяльністю.
Підрозділи системи банківського нагляду НБУ систематично проводять перевірки звітності банків та їх філій щодо адекватності класифікації кредитних операцій та дотримання банками порядку створення і використання відповідних резервів. У разі виявлення розбіжностей між даними банку і даними звіту про інспектування НБУ має право висунути до банку вимоги щодо перекласифікації кредитного портфеля і виправлення звітності та за потреби скоригувати розмір резерву на суму різниці, що виявлено під час інспектування.
Для більш чіткого виконання своїх функцій служба безпеки банку співпрацює з контролюючими підрозділами НБУ, які здійснюють нагляд за дотриманням суб'єктами банківської діяльності чинного законодавства, економічних нормативів та нормативних актів НБУ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківське кредитування» автора Реверчук С. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 12. Контроль за банківською кредитною діяльністю“ на сторінці 5. Приємного читання.