- подальший контроль - здійснюється після виконання банківських операцій і надання послуг на основі даних, зафіксованих у первинних документах, бухгалтерських реєстрах, звітності тощо і має на меті з'ясувати найістотніші чинники, які позитивно чи негативно вплинули на раніше виконані банківські операції та надані послуги, а також визначити шляхи усунення наслідків порушень, притягнення винних до відповідальності та розробити заходи щодо недопущення виявлених помилок у майбутньому. Подальший контроль проводиться для забезпечення систематичної перевірки стану організації кредитної діяльності банку, правильності реєстрації, належного оформлення виконаних кредитних операцій, дотримання порядку звіряння аналітичного обліку з синтетичним та формування первинних документів. Цим займаються працівники бек-офісу або служби внутрішнього аудиту відповідно до своїх функціональних обов'язків, визначених внутрішніми документами банку;
2) за організаційними формами розрізняють:
- державний контроль - здійснюється відповідними офіційними органами контролю та управління - Державною контрольно-ревізійною службою, Державною податковою адміністрацією та різного роду інспекціями тощо;
Рис. 12.1. Класифікація контролю за кредитною діяльністю банків
- відомчий контроль - покладений на міністерства, комітети та інші органи державного управління, які наглядають за діяльністю підпорядкованих їм установ;
- аудиторський контроль - проводиться незалежними особами -аудиторами, аудиторськими фірмами тощо;
3)за сферою охоплення можна виділити:
- внутрішній контроль - сукупність процедур, що забезпечують вірогідність і повноту інформації, яка передається керівництву банку, дотримання вимог внутрішніх та зовнішніх нормативних актів у здійсненні банківських операцій, збереження активів банку і його клієнтів, оптимальне використання ресурсів, управління ризиками, забезпечення чіткого виконання працівниками службових обов'язків і розпоряджень органів управління банку;
- зовнішній контроль - контроль з боку державних та інших контролюючих органів за діяльністю банківських установ (НБУ, АМК, ДПА, аудиторські фірми тощо), регулювання банківської діяльності шляхом встановлення обов'язкових економічних нормативів, аналіз дотримання чинних законодавчих та нормативних документів, вжиття санкцій за порушення банківського законодавства тощо;
4) залежно від джерел інформації, яка використовується, виділяють:
- документальний контроль - полягає у визначенні вірогідності та відповідності чинному банківському законодавству шляхом перевірки та вивчення первинних документів, облікових реєстрів і звітності, у яких вони знайшли своє відображення;
- фактичний контроль - якісний та кількісний стан об'єкта, що перевіряється, визначається за допомогою безпосереднього обстеження, переобліку, інвентаризації тощо;
5) залежно від методів контролю та системи контрольних дій розрізняють:
- ревізію, яка полягає в контролі за фінансово-господарською діяльністю банку, дотриманням законодавства, вірогідністю обліку і звітності, документальним виявленням недостач, привласнень, крадіжок коштів та запобіганням фінансовим зловживанням;
- інвентаризацію матеріальних цінностей і наявності грошових ресурсів, що використовується для перевірки відповідності даних бухгалтерського обліку фактичній наявності грошових і матеріальних цінностей та виявлення розходжень на основі порівняння даних перевірки із записами на рахунках бухгалтерського обліку;
- перевірку, яка полягає в обстеженні і виділенні окремих ділянок роботи банківської установи;
6) залежно від періодичності проведення контроль можна поділити на:
- раптовий;
- періодичний;
- систематичний;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківське кредитування» автора Реверчук С. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 12. Контроль за банківською кредитною діяльністю“ на сторінці 3. Приємного читання.