Розділ «9.3. Агрохімічні та фізіолого-екологічні основи системи удобрення»

квасоля – 0,3-0,4 яблуня, слива, вишня – 0,6-1,0.

помідор – 0,4-0,6

Обов'язково за кілька діб до обприскування проводять тестування на невеликій ділянці.

Магній дуже добре поглинається через листки. Він засвоюється у 15 разів швидше, ніж фосфор, й у 10 – ніж калій. Добавляння до робочого розчину карбаміду у 2–3 рази пришвидшує проникнення магнію через кутикулу листків. У сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур для вирішення питання швидкої компенсації нестачі магнію і сірки широко застосовують сульфат магнію.

Позакореневе підживлення мікроелементами є дуже поширеним актом технологій вирощування більшості сільськогосподарських культур (табл. 9.7).

Таблиця 9.7. Реакція культур на позакореневі підживлення біогенними елементами (дані різних наукових установ)

Примітка. Реакція культур: н – низька; с – середня; в – висока.

Внесення мікроелементів у вигляді хелатних сполук ефективніше порівняно з мінеральними солями, що пояснюється трьома основними причинами.

1. Частка засвоєння мікроелементів з неорганічних солей незначна, оскільки рослини еволюційно непристосовані до їх сорбції через листки.

2. Перевищення оптимальної норми внесення солей металів є токсичним для рослин, оскільки спричинює опіки в місцях контакту з листками.

3. У ґрунті солі металів вступають у реакції з ґрунтовими компонентами і перетворюються на недоступні для рослин сполуки.

Основною функцією хелатоутворювачів є утримання мікроелементів у доступних для рослин сполуках. Оскільки в разі застосування хелатних сполук рослина поглинає майже всю кількість внесених мікроелементів, то їх вносять у значно менших нормах порівняно із солями цих елементів.

Під час виготовлення добрив на хелатній основі іноді до них додають прилипачі. Вони нешкідливі для росту та розвитку рослин і після внесення розкладаються впродовж 1 міс. Зазвичай вони не руйнують верхній кутикулярний шар та епідерміс листків, розширюючи міжклітинний простір, сприяють пролонгованому надходженню елементів живлення у клітини, що поліпшує процес обміну речовин.

Отже, під час проведення позакореневого підживлення потрібно враховувати цілу низку чинників, які можуть значно впливати на його ефективність.

1. Агротехнологічні: оптимальна реакція ґрунтового середовища, достатня кількість внесених добрив, захист рослин від шкідливих організмів, рівномірна густота стояння рослин.

2. Рослина: молоді листки швидше засвоюють біогенні елементи.

3. Погодні умови: оптимальна вологість повітря і ґрунту, нижча температура (обприскування проводять увечері або вранці, а після приморозків – через 2– З доби).

4. Здатність елементів до проникнення в листки: найшвидше проникають мобільні елементи (азот, калій, магній, натрій), повільніше – сірка. Вони можуть рухатися згори вниз від місця поглинання до тих органів рослин, яким вони більше всього необхідні. Елементи з низькою мобільністю (мідь, залізо, манган, бор, кальцій, фосфор та ін.) перемішуються тільки вгору від місця потрапляння на листок (акропетально). Тому, якщо нижні листки не вкриті розчином, ці елементи до них не надійдуть Проте навіть кальцій і фосфор засвоюються через листкову поверхню в кілька разів швидше, ніж з ґрунту.

5. Добавляння карбаміду: наявність у розчині карбаміду поліпшує пропускну здатність кутикулярного шару листка, що збільшує обсяги засвоєння елементів живлення, підвищує ефективність дії пестицидів. Норми внесення останніх можна знизити до мінімально рекомендованої величини. Синергізм дії карбаміду та гербіциду чи регулятора росту може бути шкідливим для культурних рослин, тому таке поєднання потребує обережності. Таку інформацію вказують на упаковці препарату. Поєднання внесення карбаміду з сульфатом магнію знижує ймовірність опіків листків карбамідом.

6. У разі добавляння листкових добрив до розчину гербіциду можливі опіки листків. Селективна дія багатьох гербіцидів обумовлена дуже тонким балансуванням норм і концентрацій: не обпекти рослини та знищити бур'яни. Інколи добавляння до розчину гербіциду іншої речовини порушує цей баланс. Тому, приймаючи рішення про змішування препаратів, треба ретельно вивчити таблиці можливого змішування.