Розділ «Мій брат грає на кларнеті»

— Здається, так. І він просив мене пограти…

— Він ще запросив би для цього Гілельса! Відтягувати час, поки приїде співак із «Варшави»!..

— В принципі мені було неважко їх виручити.

Це улюблене Льовине заняття: кого-небудь виручати. До нього приходять перед екзаменом і коли сваряться з дружинами. Деякі його друзі вже встигли одружитися. Уявляєте? І Льова всіх виручає. Боюся, як би на це не пішла вся його сила.

А співак із ресторану так, виходить, і не з’явився. Роберт зі сцени оголосив, пропускаючи дієслова:

— Невеличка накладка: співака з ресторану «Варшава» — немає! Та Варшава тут, з нами! Наша улюблениця Аліна в супроводі шкільного джаз-оркестру! Польські естрадні пісні!

Хлопці загорлали «ура». Старшокласниці ледь-ледь поплескали. Зовсім трошки. Вони не люблять Аліну, вони заздрять їй.

Я не заздрила Аліні: у нас у школі вона, як кажуть, поза конкурсом. А тим, хто поза конкурсом, нерозумно заздрити. До того ж мені подобалося, що дівчата з своїми вирізами тут-таки притихли, похнюпились.

Вони знали, що хлопці одразу будуть захоплюватися Аліною, а суперничати з нею марна річ.

Так іноді жінкн виходять сумні з кіно після картини, де головну роль грає красуня. Я звернула увагу: вони навіть певний час не дивляться на своїх супутників. Напевно, бояться, що ті будуть порівнювати. Ні, я ніколи не вийду заміж. Це вже остаточно!

Аліна на наших вечорах зазжди співає джазові пісеньки польською мовою. Коли вона вийшла на сцену, я заплескала їй з усієї сили за те, що вона посадила на місце всіх наших дівчат.

Дівчата одверто засумували і злісно поглядали на Аліну. А деякі вдавали, що їм байдуже, і неприродно реготали. Я помітила, що жінки часто сміються тоді, коли їм хочеться плакати.

Взагалі я також не люблю красивих дівчат. Вони весь час пам’ятають про те, що вони красиві, і тому з ними дуже важко мати справу. Та вчора я була вдячна Аліні ще й за те, що не приїхав співак із ресторану «Варшава», якого всі чекали більше, аніж Льову. Хоч Аліна й не мала до цього ніякісінького відношення. Але вона виступала замість співака, і я їй за це плескала. Вірніше, і за це також. А ще я хотіла, щоб Льові сподобався шкільний вечір, на який я його притягла. І тому я зашептала йому на вухо:

— Аліна прекрасно знає польську мову. Як російську!

Аліна не тільки співає по-польськи, але й видає себе за красуню польку з журналу «Екран». Вона яскрава блондинка з прямим волоссям, яке спадає на лице, навіть закриваючи одне око.

— У неї волосся абсолютно своє, — шепнула я Льові.

— В якому розумінні?

Льова не розуміє елементарних речей, тому що він «не такий, як усі», як каже мама.

— В тому розумінні, що вона його не фарбує, — пояснила я. — Це її натуральний колір!..

Хлопці просто боялися дихати. Зате Аліна дихала з усієї сили. Так принаймні здавалося, бо вона дихала в мікрофон.