Потім озвався кухар:
— А скільки вам років, хлопці?
— Мені дев'яносто шість, а йому шістдесят дев'ять, — відказав Томмі.
— Ха-ха-ха! — зайшлася сміхом гладуха. Вона таки справді мала гарний голос.
Інші повії навіть не всміхнулися.
— Невже не можна відповісти як годиться? — сказав кухар. — Я ж питав вас по-дружньому.
— Одному сімнадцять, другому дев'ятнадцять, — відказав я.
— Що ти верзеш? — обернувся до мене Томмі.
— Не хвилюйся, все гаразд.
— Можете звати мене Еліс, — сказала найгладша повія і знов затряслася від сміху.
— Це твоє ім'я? — спитав Томмі.
— Авжеж, — відказала вона. — Еліс. Правда ж? — І обернулася до лісоруба, що сидів поряд з кухарем.
— Еліс, так і є.
— От би тобі справді таке ім'я, — озвався кухар.
>— А це і є моє ім'я, — сказала Еліс.
— А як звати інших дівчаток? — спитав Томмі.
— Гейзел і Етель, — відказала Еліс.
Гейзел і Етель усміхнулися. Вони були не вельми кмітливі.
— А тебе як звуть? — звернувся я до одної з фарбованих блондинок.
— Френсіс, — відказала вона.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТЛО ЖИТТЯ“ на сторінці 4. Приємного читання.