— Послабте гальмо, — сказав я йому.
— Вона зійшла, — сказав Джонсон.
— Дідька лисого, — відповів я йому. — Швидше послабте гальмо.
Я бачив, як вигинається волосінь, і, коли рибина вистрибнула вдруге, вона була вже за кормою — прямувала у відкрите море. Потім вона вискочила знову, аж вода взялася білою піною,) я побачив, що гачок засів у неї в кутику пащі. Виразно видно було смуги, що оперізувала її. Гарна рибина, тепер уже яскраво-срібна, вкрита фіолетовими смугами й завтовшки як добряча колода.
— Вона зійшла, — сказав Джонсон.
Волосінь ослабла.
— Ви собі крутіть, — сказав я. — Вона сидить на гачку. Ану, повний вперед! — крикнув я негрові.
Потім рибина вистрибнула ще кілька разів, пряма, як стовп, усім тулубом кидаючись просто на нас і щоразу високо збиваючи воду. Волосінь напнулась, і я побачив, що рибина знову змінює напрямок і завертає до берега.
— Ну, зараз вона дасть тягу, — сказав я. — Але від мене далеко не втече. Котушку не стопоріть, нехай собі крутиться. Волосіні нам вистачить.
Наша рибина завернула на північний захід, як заведено в \fcjx великих риб, і дала тягу, та ще й якого! Вона помчала довжелезними стрибками, в падінні розтинаючи воду, як швидкісний катер. Ми йшли строго за нею — я сидів тепер за штурвалом і раз у раз горлав Джонсонові, щоб не пригальмовував котушку й швидше попускав волосінь. Аж раптом вудлище шарпнулось у нього в руках і волосінь провисла. Той, хто не розуміє, не помітив би цього, бо вага волосіні у воді все-таки тягла вудлище. Але я зрозумів.
— Вона зійшла, — сказав я йому.
Рибина все ще стрибала попереду, аж доки отак, вистрибом, не зникла з очей. Що й казати, гарна була рибина.
— Де там, вона ще тягне, — сказав Джонсон.
— Ні, це вже вага волосіні.
Але ж котушка назад не піддається. Може, вона здохла?
— Вона й досі стрибає,— сказав я йому. — Он, подивіться.
Рибина стрибала десь на півмилі попереду — й досі видно було, як вона збурює воду.
Я помацав гальмо його котушки. Він загвинтив його до краю. Волосінь не сходила. Вона не могла не розірватися.
— Я ж вам казав, щоб не стопорили котушку.
— Та риба ж весь час тягла.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАЄШ І НЕ МАЄШ“ на сторінці 9. Приємного читання.