Розділ «ПОВЕРНЕННЯ КОРОЛЯ»

Володар Перстенів

— Ну, тоді надійся! — засміявся Денетор. — Хіба я тебе не знаю, Мітрандіре? Ти сподіваєшся правити замість мене, підпорядкувати собі всі трони, на Півночі, Півдні та Заході. Я прочитав твої думки і задуми. Хіба я не знаю, що ти наказав цьому дрібнолюдикові мовчати? Що ти привів його сюди, щоби він шпигував за мною? Та я вивідав у нього імена і наміри всіх твоїх союзників. Отак! Лівою рукою ти прикривався мною, як щитом від Мордору, а правою тягнеш сюди того слідопита з Півночі зайняти моє місце.

Та клянуся тобі, Ґандалфе Мітрандіре, я не буду твоїм знаряддям! Я намісник Дому Анаріона. Я не опущуся до ролі немічного прислужника якогось вискочки. Навіть якщо його претензії правомірні, він нащадок тільки лінії Ісілдура. І я не вклонятимуся йому, останньому з нікчемного роду, який давно втратив гідність і владу!

— А була би твоя воля, що би ти хотів? — запитав Ґандалф.

— Я би хотів, аби все залишалося так, як було при мені, — відповів Денетор, — і як було за часів моїх пращурів: правити цим містом у мирні дні й передати владу синові, котрий буде сам собі господарем, а не учнем чарівника. А якщо доля відмовляє мені в цьому, тоді я не хочу нічого: ні змалілого життя, ні переполовиненої любові, ні приниженої гідності.

— На мою думку, намісник, котрий покірно зрікається своєї влади, не втрачає ні любові, ні гідності, — сказав Ґандалф. — І принаймні ти не позбавиш свого сина цього права, доки він іще живий.

При цих словах очі Денетора знову спалахнули й, узявши Камінь під пахву, він вийняв кинджал і зробив крок до ложа. Та Береґонд кинувся вперед і заступив собою Фарамира.

— Отак! — крикнув Денетор. — Ти вже вкрав у мене половину синівської любові. А тепер крадеш серця моїх лицарів, аби вони відібрали в мене сина назавжди. Та принаймні в цьому ти мною не покеруєш: я помру так, як вирішив сам. До мене! — вигукнув він до слуг. — До мене, хто з вас не зрадник!

Двоє служників вибігло до нього по сходах. Він вихопив в одного з них смолоскип і кинувся назад до Склепу. Перш ніж Ґандалф устиг затримати його, він кинув смолоскип на дрова, і вони з тріскотом спалахнули, заревіло полум'я.

І Денетор скочив на стіл, і там, посеред вогню та диму, підняв жезл свого намісництва, що лежав біля ніг, і зламав його об коліно. Кинувши уламки в полум'я, він ліг на спину, обома руками притискаючи до грудей палантир. І розказують, що відтоді, коли хтось дивився в той Камінь, але не мав сили покерувати цим палантиром, то бачив лише дві старечі руки, охоплені полум'ям.

Приголомшений і засмучений, Ґандалф вийшов і зачинив за собою двері. Якийсь час він задумано стояв біля порогу, а зсередини долинало ревіння вогню. Потім Денетор страшно скрикнув, і вже не було його ні чути, ні видно на землі.

— Так відійшов Денетор, син Ектеліона, — мовив Ґандалф і обернувся до Береґонда та вражених слуг. — І з ним відходить у небуття той Ґондор, яким ви його знали; на добро чи на лихо, та дні його пораховані. «Тут скоїлися лихі справи; але тепер забудьте про злобу, що лежить поміж вами, бо все це — підступи Ворога, які йому на руку. Ви спіймались у тенета суперечливих обов'язків, але сплели їх не ви. Та подумайте, слуги вашого господаря, сліпі у вашому послуху, якби не Береґондова зрада, то Фарамир, Капітан Білої Вежі, згорів би разом із батьком.

Заберіть тіла ваших полеглих товаришів із цього злощасного місця. А ми віднесемо Фарамира, намісника Ґондору, туди, де він зможе спокійно виспатись або померти, якщо так йому судилося.

Тоді Ґандалф і Береґонд підняли ноші й віднесли Фарамира до Дому Цілителів, за ними, опустивши голову, побрів Піпін. Аслуги правителя стояли як укопані й дивилися на дім померлих; а коли Ґандалф із супутниками підійшов до кінця Рат-Дінену, зі Склепу долинув страшний шум. Озирнувшись, вони побачили, що купол його тріснув і звідти валить дим; а тоді лавина каміння з гуркотом покотилась у знавіснілий вогонь, і серед руїн затанцювали язики полум'я. Тільки тоді нажахані слуги побігли за Ґандалфом.

Нарешті вони піднялися до Дверей Намісника, і Береґонд із жалем подивився на вбитого вартового:

— Цього вчинку я ніколи собі не пробачу, та я страшенно поспішав, а він не хотів слухати і вийняв меча. — Тоді, взявши ключа, якого він відібрав у мертвого, він зачинив двері. — Тепер цей ключ треба віддати Фарамирові.

— За відсутності правителя Містом керує князь Дол-Амрота, — сказав Ґандалф. — Але оскільки його тут немає, то вирішуватиму я. Прошу тебе, залиш цей ключ у себе і бережи його, доки Місто не приведуть до ладу.

Нарешті вони вийшли на верхні кола Міста й у ранковому світлі попрямували до Дому Цілителів; то були гарні будинки, де колись лікували тяжкохворих, а тепер переоблаштовані для догляду за пораненими чи вмирущими. Споруди стояли неподалік від воріт Цитаделі, на шостому колі біля південної стіни, посеред саду та галявини з кущами — єдиного зеленого закутку в усьому Місті. Тут мешкало кілька жінок, котрі мали дозвіл залишитись у Мінас-Тіріті, — досвідчені цілительки та їхні помічниці.

Але коли Ґандалф і його супутники доправляли ноші до головного входу в Дім, із поля перед Воротами до них долинув страшний пронизливий крик, що злетів до неба і затих, віднесений вітром. Крик був такий моторошний, що на мить усі завмерли, та коли він затих, усі серця раптом запалали надією, незнаною, відколи зі Сходу прийшла темрява; і їм здалося, що настав ранок і сонце пробилося крізь хмари.

Але обличчя Ґандалфа було суворе та сумне, і, доручивши Піпінові з Береґондом віднести Фарамира до Дому Цілителів, він піднявся на найближчу стіну; мов біла статуя, осяяна сонцем, стояв він там і вдивлявся в далечінь. І його далекозорим очам відкрилось усе, що трапилось; і коли Еомер, виїхавши з лав свого війська, зупинився біля полеглих на полі бою, Ґандалф зітхнув, загорнувся у плащ і зійшов зі стіни. Він зупинився в задумі перед дверима Дому, де і застали його Піпін і Береґонд.

Вони дивилися на нього, а він мовчав. Тоді нарешті заговорив:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Володар Перстенів» автора Толкін Дж. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПОВЕРНЕННЯ КОРОЛЯ“ на сторінці 55. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи