Розділ «БРАТСТВО ПЕРСНЯ»

Лиш сум на кораблі.

Даремно в даль вдивлявсь Амрот —

Прокляв він корабель.

Що був його й відносив от

Його від Німродель.

Він ельфів був король тоді —

Дерев, ущель здавен, —

Коли ще цвів і молодів

Прекрасний Лорієн.

У море раптом він стрибнув,

Рішуче, мов стріла,

І в сірі води він пірнув,

І хвиля розійшлась.

Волосся вітер розвівав,

Пінився водний шлях;

Прекрасний лебідь відпливав —

Так бачилось здаля.

Та вісті з Заходу не йдуть

На смутний Берег Цей:

Ніде про Амрот і не чуть