Розділ «БРАТСТВО ПЕРСНЯ»

Заглибилися вони в ліс трохи більше як на милю, коли натрапили на ще одну річку, що прудко збігала з укритих лісом західних схилів. Чути було, як десь у темряві праворуч плюскотів водоспад. Темні бистрі води річки перетинали стежку і вливались у Срібну Жилу круговертю мутних заводей поміж корінням дерев.

— Це Німродель! — мовив Леґолас. — Про цю річку в давнину лісові ельфи склали багато пісень, і ми досі співаємо їх на Півночі і пригадуємо райдугу над її водоспадами та золоті квіти на її білому шумовинні. Тепер усе затьмарилось, і міст через Німродель обвалився. Піду обмию ноги в її воді, бо, кажуть, вона цілюща для втомлених.

Він зійшов униз крутим берегом і ступив у річку.

— Ходіть за мною! — вигукнув він. — Тут мілко. Перейдемо вбрід! Зможемо перепочити на протилежному березі, й шум водоспаду навіє нам сон і забуття всіх печалей.

Один по одному всі попрямували за Леґоласом. На якусь мить Фродо зупинився біля берега, вмочивши стомлені ноги. Вода була холодна, та ніжна на дотик, а забрівши в річку по коліна, він відчув, як вода змиває весь порох і втому подорожі.

Перейшовши через річку, всі посідали, відпочили і трохи попоїли; а Леґолас розповів їм легенди про Лотлорієн, які все ще пам'ятають ельфи Морок-лісу, про луги над Великою Рікою, залиті сонцем і зоряним сяйвом, іще до того, як світ посірів.

Нарешті запала тиша, й у темряві стало чути, як милозвучно буркоче водоспад. Фродо навіть уявив собі, що в жебоніння води вплітається пісня.

— Чуєте голос Німроделі? — запитав Леґолас. — Я заспіваю для вас пісню про дівчину Німродель, яка звалася так само, як річка, і колись давно тут жила. Мовою лісових ельфів ця пісня звучить чудово; та дехто в Рівендолі співає її загальною мовою. Ось послухайте.

Тихим, ледве чутним серед шурхоту листя голосом він почав:

Жила давним-давно колись,

Як зірка серед дня,

Ельфійська діва. Сонця блиск

Було її вбрання.

Зоря цвіла на голові,

Й волосся те було,

Мов сонце поміж верховіть,

Що в Лорієн прийшло.

Тих довгих кіс і білих рук

Була краса ясна;

Не йшла — пливла — як вітру звук,