Розділ «БРАТСТВО ПЕРСНЯ»

Як липи лист вона.

На водоспаді Німродель,

Де чистих вод свіжінь,

Чий голосок дзюрчав щодень,

Як срібла передзвін?

І де ж тепер вона? Хто зна:

Під сонцем чи в тіні,

В минуле канула весна

Й осінні її дні.

Чекав ельфійський корабель

Під прихистком гори

На юну діву Німродель,

Та звіялись вітри

В Північних землях уночі,

І море заревло,

І судно узяли смерчі

На навісне крило…

Коли світанок засірів,

То не було землі

Посеред хвиль і між вітрів, —