Розділ «Частина XI»

Він був гарним малим, напевне, але це була невдала мить невдалої ночі. І на додачу я розмовляв зі своєю дівчиною.

— Хто ти в біса такий ?

— Я той, хто радить тобі відвалити, Джеку, поки ще можеш.

— Іди і присядь, Абгаю,— звернулась до нього Карла, так і стоячи спиною.

— Будь-що для тебе, Карло,— проспівав Абгай, уклоняючись, а його блискуча косуха зарипіла, неначе сходи.— Якщо знадоблюсь тобі, я буду он там.

Він почав задкувати, стріляючи в мене очима, аж доки не приєднався до своїх друзів.

— Хороший хлопчина,— мовив я.

— Вони всі хороші хлопці,— погодилася вона.— І всі вони будуть сьогодні на вечірці.

— На якій вечірці?

— Вечірці, на яку я скасувала твоє запрошення.

— Скасувала моє запрошення?

— Тебе запросили, але я скасувала це запрошення.

— Хто мене запросив, перш ніж ти це скасувала?

Вона трішки повернула голову вбік.

— Господиня, якщо хочеш знати.

— То про яку конкретно вечірку ми говоримо?

— Особливу вечірку, і віриш чи ні, мені довелося посмикати за ниточки, щоб викреслити тебе зі списку. Ти маєш бути не проти.

— Я зараз узагалі проти всього.

До нас підійшов ще один байкер, зиркаючи на мене з-за спини Карли. Він чомусь засмутився. Я підніс руку і доповнив це суворим виразом обличчя, й це його зупинило.

— Не варто.