Розділ «III»

Смерть у Бреслау

— Ці собачки вас захищають? — спитав він, посміхаючись, і показав на догів, що припали до підлоги й недовірливо стежили за чужинцями. Вінклер прив’язав їх до важкого дубового столу.

— Так, — сухо відказав лікар, кутаючись у купальний халат. — Що привело вас до мене цього недільного ранку?

Мокк не відреагував на запитання, продовжуючи по-дружньому посміхатися.

— Захищають... Так, так... А від кого? Може, від тих, хто зламав вам пальці?

Лікар збентежився й здоровою рукою сягнув по цигарку. Анвальдт простяг йому запальничку. Те, як Вінклер затягувався, свідчило, що це одна з небагатьох цигарок у його житті.

— Чого ви хочете?

— Чого ви хочете? Що вас до мене привело? — Мокк передражнив Вінклера. І враз, підійшовши впритул, верескнув:

— Я тут ставлю запитання, Вайнсберґу!

Лікар заледве втихомирив собак, що із гарчанням кинулися на поліцейського, замалим не перекинувши стіл, до якого їх було прив’язано. Мокк сів, трохи почекав, і продовжував уже спокійно:

— Я не запитуватиму вас ні про що, Вайнсберґу, я тільки висуну наші вимоги. Прошу надати нам усі ваші нотатки й матеріали, які стосуються Ізидора Фрідлендера.

Лікар почав тремтіти, незважаючи на відчутні хвилі гарячого повітря, що розливалися в залитій сонцем кімнаті.

— У мене їх більше немає. Я все передав гауптштурмфюрерові Вальтеру Пйонтеку.

Мокк уважно придивився до нього. За якусь мить він уже знав, що той бреше. Занадто часто він позирав на свою забинтовану руку. Це могло б означати «ці теж почнуть ламати мені пальці» або «о Боже, що буде, коли Гестапо повернеться й вимагатиме ті самі матеріали»? Мокк вирішив, що друге припущення є ближчим до правди. Він поклав на столі згорток, який отримав у друкарні. Вайнсберґ розірвав папір і почав гортати ще незшиту брошуру. Кістлявим пальцем провів уздовж однієї зі сторінок і зблід.

— Так, пане Вінклере, ви в цьому списку. Поки що це сигнальний примірник. Я можу подзвонити видавцеві цієї брошури й прибрати ваше нове чи то пак справжнє прізвище. То що, Вайнсберґу, зробити це?

У машині температура була ще на кілька градусів вищою ніж на вулиці й сягала десь 35 градусів за Цельсієм. Анвальдт жбурнув на заднє сидіння свій піджак і велику картонну коробку, обклеєну зеленим папером. Відкрив її. Там були копії нотаток, статтей і одна примітивна патефонна платівка. На кришці коробки стояв напис: «Випадок прогностичної епілепсії І. Фрідлендера».

Мокк витер зрошене потом чоло й випередив Анвальдтове запитання:

— Це список лікарів, санітарів, фельдшерів, акушерок та інших слуг Гіппократа єврейського походження. Днями це опублікують.

Анвальдт глянув на один із останніх рядків: Доктор Германн Вінклер, Ґабіц-штрасе 158. — Ви можете це прибрати?

— Навіть не намагатимусь. — Мокк провів поглядом двох дівчат, які прогулювалися під червоним муром казарм. На його світлому піджаку під пахвами виднілися дві темні плями. — Ви гадаєте, що я наражатимуся на конфлікт із шефом СС Удо фон Войршем та шефом Гестапо Еріхом Краузом через якогось там коновала, який понавигадував дурниць для газет?

У погляді Анвальдта він помітив виразну іронію: «Ну-ну, визнай, що ці дурниці добряче прислужилися твоїй кар’єрі».

Наступний розділ:

IV

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Смерть у Бреслау» автора Марек Краєвський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „III“ на сторінці 8. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи