Розділ «7»

Дамас долив гарячої кави, ніби й не помітивши невдоволеного виразу обличчя бретонця.

— Щодо светра. Ти одягнеш його сьогодні чи завтра? — трохи роздратовано поцікавився Жос. — Тобі не здається, що твоя сестра хвилюється, ні?

— Скоро, Жосе, скоро.

— Не вважай це образою, але чому ти взагалі ніколи не миєш голову?

Дамас здивовано глянув на Жоса, відкидаючи своє довге, темне хвилясте волосся за плечі.

— Моя мама казала, що волосся — це статок чоловіка, — казав Жос. — А глянувши на тебе, не скажеш, що ти процвітаєш.

— Воно брудне? — спантеличено запитав юнак.

— Трохи так. Не вважай за образу. Це ж тобі на користь, Дамасе. У тебе гарне волосся, і ти маєш дбати про нього. Хіба сестра ніколи тобі не каже про це?

— Звісно. Я весь час забуваю.

Дамас схопив кінчики волосся і роздивився їх.

— Маєш рацію, Жосе. Саме це я зараз і зроблю. Можеш постерегти крамничку? Марі-Бель не повернеться раніше десятої.

Дамас жваво підскочив, і Жос бачив, як він перетнув майдан і побіг до аптеки. Моряк зітхнув. Бідний Дамас. Він такий добрий, хороший, а клепки в голові бракує. Останнє ладен віддати. Пряма протилежність аристократу. У того в голові все на місці, зате в серці нема нічого. Несправедливо влаштоване життя.

Удар у Бертенів гонг пролунав о восьмій годині п'ятнадцять хвилин. Дні ставали коротшими, і майдан вже заполонили тіні і сонні голуби. Жос сердито плівся у «Вікінг». Декамбре він помітив за дальнім столиком перед двома карафками з червоним вином. Старий убрався у темний костюм, краватку і білу сорочку, потерту біля коміра. Він читав — єдиний з усього товариства, що зібралося у «Вікінгу». У нього був цілий день, щоб приготувати свою промову, і Жос гадав, що все буде надзвичайно вишукано. Але йому все одно не вдасться надурити Ле Ґерна. Плавав він багато де і всякого набачився.

Не вітаючись, Жос важко всівся за стіл, і Декамбре наповнив два келихи.

— Дякую, що прийшли, Ле Ґерне, я б не хотів відкладати це на завтра.

Жос просто кивнув і глибоко ковтнув.

— Вони у вас? — запитав Декамбре.

— Хто?

— Оголошення за день, химерні оголошення.

— Я не тягаю все з собою. Вони у Дамаса.