TextBook — Чесне слово, я так ніколи й не дізнався, хто нас найняв. Той шеф надто хитрий. Переховувався, аби ми не захотіли ще.
— Отже, ви зібралися всі семеро і схопили жертву.
— Так.
— Коли це було?
— У четвер, сімнадцятого березня.
— Ви притягнули його у цей спортзал. І щодалі?
— Чорт забирай, я ж сказав, — відповів Рубо, смикаючись на стільці. — Ми його нашугали.
— Ефективно? Він вибовкав те, що мав вибовкати?
— Так. Він зателефонував і передав усю інформацію.
— Про що йшла мова? Бабло? Наркота?
— Я нічого не зрозумів, чесно. Шеф виявився задоволеним, бо ми про нього більше нічого не чули.
— Добре заплатили?
— Так.
— Отже, нашугали? І хлопець усе вибовкав? Тобто катували?
— Нашугали.
— І ваша жертва розплачується з вами вісім років по тому?
— Гадаю, так.
— За те, що нашугали? Ти знущаєшся з мене, Рубо. Тому повернешся до себе.
— Це правда, — сказав Рубо, втиснувшись у стілець. — Чорт забирай, ну навіщо нам їх було катувати? Вони ж обісцялися, коли побачили нас.
—«Вони»?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мерщій тікай і довго не вертайся» автора Фред Варгас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „33“ на сторінці 8. Приємного читання.