TextBook Чоловік не ворухнувся.
— Боїшся, так? Боїшся, що він задушить тебе грубою мотузкою, як і всіх решта? Ти знаєш, що не зможеш захиститися. Знаєш, що він упіймає тебе, де б ти не був — у Ліоні, Ніцці, Берліні. Ти мішень. І чудово знаєш чому.
Адамберґ відкрив шухляду і розклав перед нічним гостем п'ять фотографій жертв.
— Ти знаєш, що приєднаєшся до них, правда? Ти всіх їх знаєш, і тому боїшся.
— Дайте мені спокій, — сказав Рубо, відвернувшись.
— Ну то тікай. Забирайся.
Минуло дві довгі хвилини.
— Гаразд, — наважився чоловік.
— Ти їх знаєш?
— І так, і ні.
— Поясни.
— Скажімо так, колись давно, сім чи вісім років тому, ми зустрілися. Випили по келиху.
— Ну, звісно. Ви просто випили вина, і саме тому він вас по черзі винищує.
Чоловік пітнів, і запах поту наповнив усю кімнату.
— Хочеш кави? — запропонував Адамберґ.
— Буду вдячним.
— І чогось поїсти?
— Буду вдячним.
— Данґларе, скажіть Есталеру, щоб приніс усе.
— І цигарки, — додав Рубо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мерщій тікай і довго не вертайся» автора Фред Варгас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „33“ на сторінці 6. Приємного читання.