— Слухайте, — знову взявся за своє Рубо, повернувши впевненість. — Мені погрожують, якийсь божевільний намагається мене вбити, а мене ще й ображають?
— Чим ви заробляєте на життя? — запитав Адамберґ, пом'якшивши тон.
— Я працюю у відділі лінолеумів у великому меблевому магазині, за Східним вокзалом.
— Ви одружені?
— Розлучився два роки тому.
— Діти?
— Двоє.
— Вони живуть з вами?
— Зі своєю матір'ю. Маю право відвідувати їх на вихідних.
— Ви вечеряєте в ресторані? Вдома? У вас є кухар?
— По-різному, — трохи спантеличено відповів Рубо. — Часом я готую собі суп і напівфабрикати. Іноді ходжу в бістро. У ресторанах надто дорого.
— Ви любите музику?
— Так, — трохи розгублено відповів Рубо.
— А телевізор маєте?
— Так.
— Дивитеся футбол?
— Так, звісно.
— Розбираєтеся?
— Більш-менш.
— Дивилися матч Нант — Бордо?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мерщій тікай і довго не вертайся» автора Фред Варгас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „33“ на сторінці 4. Приємного читання.