TextBook Вихором примчав Кестер. Він одкинув спинку лівого сидіння. Ми обережна підняли Готфріда і поклали на обидва сидіння. Я стрибнув у машину, і Кестер рушив. Ми приїхали до ближчого пункту швидкої допомоги. Кестер обережно загальмував.
— Заглянь, чи є там лікар. Якщо немає, нам доведеться їхати далі.
Я побіг. Назустріч мені вийшов санітар.
— Тут є лікар?
— Є. Ви когось привезли?
— Так. Ходімте скоріше зі мною! Носилки.
Ми підняли Готфріда на носилки й понесли до приміщення. Лікар вже стояв напоготові, засукавши рукава.
— Сюди, — показав він на плоский стіл.
Ми підняли носилки. Лікар притягнув лампу нижче, до самого тіла.
— Що це?
— Постріл з револьвера.
Він узяв вату, витер кров, намацав пульс, послухав і випростався.
— Уже нічого не поробиш…
Кестер не зводив з нього очей:
— Адже рана зовсім збоку. Це не може бути таким небезпечним!
— Тут дві рани! — сказав лікар.
Він знову витер кров. Ми нахилились над Готфрідом. І тут ми побачили, що нижче кривавої рани навкіс була друга — маленька темна дірочка біля серця…
— Він, очевидно, зразу помер, — сказав лікар.
Кестер випрямився. Він дивився на Готфріда. Лікар прикрив рани тампонами й заклеїв їх пластирем.
— Хочете помитись? — запитав він мене.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Три Товариші» автора Еріх Марія Ремарк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XXIV“ на сторінці 5. Приємного читання.