Розділ XIX

Доктор Павлицький почервонів.

— Ви не маєте права мене ображати!

— Питання відхилено, — сказав голова.

Адвокат кивнув головою.

— Що примусило вас подумати, що стан хворої безнадійний?

— Це був перелом основи черепа! Пульс практично не прослуховувався.

— А вам відомо, що знахар Косиба провів цю операцію й урятував пацієнтку?

— Так.

— Чим це можна пояснити?

Лікар знизав плечима.

— Це найдивовижніший випадок у моїй практиці. Гадаю, що все це просто дивний збіг обставин.

— Коли ви приїхали до млина, знахар повідомив вам свій діагноз?

— Так.

— І він збігався з вашим?

— Так.

— Тоді чи не здається вам дивним, що Антоній Косиба, поставивши правильний діагноз і вдало провівши надзвичайно небезпечну операцію, продемонстрував великий хірургічний талант?

Лікар завагався.

— Звичайно. Мушу зізнатися, що в багатьох випадках мене це примушувало замислитися.

— Дякую. У мене немає більше запитань, — кивнув адвокат і, усміхнувшись, глянув на прокурора.

По черзі прочитали зізнання кількох свідків обвинувачення з попереднього слухання справи, а тоді один за одним виходили свідки, викликані захистом. Свідчив старий мельник, його син, подружжя Чинських і, нарешті, ціла вервечка колишніх пацієнтів Антонія Косиби.