Розділ XIX

— Так, проте незначні.

— Скажіть, а чи багато знахарів практикує в околицях Радолишок?

— Кільканадцятеро. У цілому повіті їх не менше, ніж кількадесят. Це справжнє лихо.

— Чим ви це пояснюєте?

— Людським невіглаством.

— А смертність серед населення висока?

— Дуже висока.

— Чи викликали вас у випадках, коли смерть наставала внаслідок дій знахарів?

— Дуже часто. У документах справи є копія мого звернення до влади, де я подаю цифри. Я особисто занотував сімдесят два випадки протягом двох років. У цілому повіті, згідно даних лікарів, дії знахарів спричинилися до смерті понад двохсот осіб.

Тепер до свідка звернувся адвокат:

— Ви щойно сказали, що вас дуже часто викликали до жертв знахарів?

— Саме так.

— Скільки разів ви зіштовхувалися із жертвами Антонія Косиби?

— Не пригадую.

— Он як. А ви пригадуєте бодай один такий випадок?

— Ні.

— Дуже дивно. Косиба лікував зовсім близько від Радолишок, лікував у жахливих санітарних умовах, користувався найпримітивнішими знаряддями для операцій, та попри це ви не чули про жоден випадок смерті з його вини? А може, чули?

— Ні, — подумавши, відповів лікар.

— Чим це можна пояснити? Тим, що в Косиби було мало пацієнтів?

— Я не рахував його пацієнтів.