— Ні, чекаю, коли почнуться знижки... А ти як знаєш, що я збираюся?
Я прикусила язика.
— Ну... здогадалася. Тепер усі йдуть на тренажери.
— Я погладшала, так?
— Де там... Мамо, пам’ятаєш, в одинадцятому класі, у травні, я їздила на дачу до Свєтки Попової, з ночівлею?
Вона кивнула:
— Щось таке пам’ятаю...
— Так от, у Свєтки Попової нема ніякої дачі. Ми з компанією поїхали в Москву, погуляли по місту, потусили в якомусь клубі до ранку й на електричці повернулися назад. І ніхто з батьків ні про що не довідався.
Вона дивилася на мене, наче вперше побачивши:
— Почекай... ти мені детально розповідала, який там пес, який будинок...
Я глибоко вдихнула:
— Я тобі брехала.
От і все. Крок через лінію зроблений.
— Приємне відкриття, очманіти можна, — протяжно сказала мама. — А зараз нащо розповіла?
— Мамо, а ти мені брехала коли-небудь? Про щось серйозне.
У неї сіпнулись губи:
— Про що, наприклад?
— Наприклад, про мого батька...
Вона застигла. Я думала, зараз щось станеться: ляпас, розмова, момент істини...
Але мама просто відвернулася:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Темний світ. Рівновага» автора Дяченки Марина та Сергій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ восьмий Минуле“ на сторінці 3. Приємного читання.