Розділ «ЧАСТИНА III ТЕМНИЙ ЛІС»

— Перевірте всі обставини аварії. Вона може виявитися спробою вбивства! — заявив Ши Цян.

— Скажете теж! Звичайна аварія! — засміявся офіцер.

— Ми хочемо подати заяву.

— Ви впевнені?

— Впевнені, і неодмінно подамо.

— Ви робите з мухи слона. Ви, напевно, злякалися, але це ж всього лише нещасний випадок. Проте за законом, якщо ви наполягаєте на заяві…

— Наполягаємо.

Поліцейський доторкнувся до екрану на рукаві. Засвітилося віконце. Він глянув на нього і повідомив:

— Заяву подано. Поліція буде стежити за вашим місцезнаходженням в найближчі дві доби, але для цього потрібна ваша згода.

— Ми згодні. Нам все ще може загрожувати небезпека.

Офіцер знову засміявся:

— Та що ви справді! Аварія як аварія, звичайна справа…

— Звичайна справа?! Тоді, з вашого дозволу, запитаю: скільки таких аварій трапляється в цьому місті кожного місяця?

— Шість чи сім за весь минулий рік.

— У наш час ми нараховували більше аварій щодня. Ось тоді вони були звичайною справою!

— У ваш час автомобілі їздили по дорогах. Навіть уявити собі не можу, наскільки це було небезпечно. Ну добре, тепер за вами наглядає поліцейська система спостереження. Вам повідомлять про хід розслідування; але повірте, будь ласка, це звичайнісінька аварія. Незалежно від подачі заяви, вам виплатять компенсацію.

Коли вони відійшли від місця аварії, Ши Цян звернувся до Ло Цзи:

— Ходімо до мене додому. Щось неспокійно мені на вулиці. Я живу недалеко звідси. Краще, якщо прогуляємося пішки. Таксі управляються комп'ютером; я їм не довіряю.

— Але хіба ОЗТ не розгромили? — озираючись, запитав Ло Цзи. Вдалині над впалим автомобілем завис евакуатор. Натовп розсіявся, поліцейські теж вирушили по своїх справах. Приземлилася машина міських служб; робочі почали підбирати розкидані всюди осколки і відновлювати пошкоджений газон. Тривожний момент пройшов, і місто повернулося до комфортабельного, неквапливого життя.

— Може й розгромили. Але хлопче, повір моїй інтуїції.