Розділ «ЧАСТИНА II ЗАКЛИНАННЯ»

Руйнівник присів на диван поруч з Відвернутим і методично повів далі, немов учитель, який перевіряє роботи учнів:

— Містер Рей Діас, я вже говорив, що ви відмінний стратег. По крайній мірі, ви чудово показали себе, придумуючи і реалізуючи цю програму.

Наприклад, ви непогано використовували власний імідж. Люди досі добре пам'ятають, як ви особисто змусили вашу країну відмовитися від проекту мирної атомної енергетики і закрити комбінат "Оріноко", що виробляв ядерне паливо. Весь світ бачив ваше похмуре обличчя. Ви скористалися тим, що світ вірив у вашу параноїдальну тягу до ядерної зброї, і таким чином відвели підозри від справжнього плану.

Ваш талант видно і в кожній деталі вашої задумки. Я наведу лише один приклад. Коли проводили випробування на Меркурії, ви хотіли, щоб уламки грунту викинуло в космос. Але, заглядаючи далеко вперед, ви наполягали на бурінні надглибокої шахти, тому що знали, наскільки постійні члени СОП стурбовані вартістю проекту — вони не допустять таких витрат. Точність вашого розрахунку захоплює.

І все-таки ви допустили одну велику помилку. Навіщо було проводити перше випробування саме на Меркурії? У вас і пізніше було б достатньо часу, щоб розмістити там бомби. Можливо, вам не терпілося побачити вибух на цій планеті? Ви його побачили. Величезну кількість каменів викинуло за межі поля тяжіння Меркурія. Можливо, результат навіть перевершив ваші очікування. Вас це задовольнило, а мені надало останній доказ моєї теорії.

Так, містере Рей Діас, навіть з урахуванням всієї попередньої роботи, без цього останнього штриха я не зміг би розгадати ваші справжні стратегічні задуми. Ідея була занадто божевільною. Але це воістину грандіозний план, в чомусь навіть красивий. Якби падіння Меркурія дійсно сталося і запустило ланцюгову реакцію, це було б чудовим фіналом всієї симфонії Сонячної системи. На жаль, людство побачило би тільки самий початок. Містер Рей Діас, ви — Відвернутий з задатками Бога. Для мене честь бути вашим Руйнівником.

Гість встав з дивана і глибоко вклонився Рей Діасу.

Рей Діас не дивився на нього. Він затягнувся сигарою і видихнув хмару диму, після чого продовжив розглядати тліючий вогник.

— Добре. Тоді я задам те ж питання, яке поставив Тайлер, — промовив він.

Руйнівник легко згадав це питання:

— "Якщо все це правда, то що з того?"

Рей Діас кивнув, не відводячи погляду від димлячого кінчика сигари.

— Моя відповідь буде такою ж: Господу це байдуже.

Рей Діас запитально глянув на Руйнівника.

— Ви виглядаєте недалекою людиною, але у вас гострий розум, — продовжував Руйнівник. — Проте в глибині душі ви залишаєтеся варваром. Така ваша природа — дика груба сила. Цю грубість видно і в основі вашого стратегічного плану. Він ненаситний. Людство не в змозі виготовити стільки супербомб. Навіть якщо витратити на них всі ресурси Землі, то не набереться і однієї десятої потрібної кількості. Але навіть одного мільйона супербомб не вистачить, щоб зіштовхнути Меркурій з орбіти і вистрілити ним в Сонце. І все ж ви зі сліпою цілеспрямованістю військового придумали цей неможливий план, а потім вперто здійснювали його крок за кроком з хитрістю чудового стратега. В цьому і полягає трагедія, Відвернутий Рей Діас.

Рей Діас дивився на Руйнівника, і потроху вираз його обличчя пом'якшувався. Мімічні м'язи почали смикати, і нарешті він розреготався.

— Ха-ха-ха, — сміявся він, вказуючи на Руйнівника. — Супермен! Ха-ха-ха! Тепер я пригадую. Той… той, старий Супермен. Він міг літати, він міг змусити Землю обертатися в інший бік, але одного разу він їхав на коні… ха-ха-ха… одного разу він їхав на коні, впав і зламав шию… ха-ха-ха…

— Це був актор, який грав роль Супермена, Крістофер Рів. Він впав і зламав шию, — неголосно поправив його Руйнівник.

— Ви думаєте… думаєте, що закінчите краще, ніж він? Ха-ха-ха…

— Я прийшов сюди, а це значить, що я не маю жодних ілюзій щодо своєї долі. Я прожив хороше життя, — спокійно відповів Руйнівник. — Але вам, містере Рей Діас, варто задуматися про свою власну долю.