Розділ «ЧАСТИНА II ЗАКЛИНАННЯ»

— Не сумуйте, — порадив Руйнівник, дружелюбно посміхаючись.

— А я і не сумую, — відповів Рей Діас холодним і твердим, як камінь, голосом.

Руйнівник підійшов до стіни і клацнув вимикачем. Десь загудів вентилятор.

— Припиніть сваволили, — попередив Рей Діас.

— Вам не завадить трохи свіжого повітря. Більше того, вам необхідне сонце. Я добре знайомий з цією кімнатою, Відвернутий Рей Діас. Софонієми часто показували мені, як ви метаєтесь по ній, як звір у клітці. Ніхто в світі не вивчав вас пильніше мене; і в такі моменти моя робота ставала ще важчою.

Руйнівник подивився Рей Діасові прямо в обличчя, яке по виразу не дуже відрізнялося від крижаної скульптури. Потім продовжив:

— У порівнянні з Фредеріком Тайлером ви геніальний стратег і відмінний Відвернутий. Не вважайте це пустим славослів'ям — ви обманювали мене майже десять років. Ваше маніакальне бажання створити супербомбу — зброю, майже марну для бою в космосі — чудово приховувало ваші справжні наміри. Всі ці роки я шукав підказок — і не знаходив. Я заблукав в збудованому вами лабіринті; в якийсь момент навіть втратив надію. — Цілком зайнятий спогадами, Руйнівник підняв очі до стелі. — Потім мені спало на думку дізнатися, чим ви займалися до того, як стати Відвернутим. Це було непросто, оскільки Софонієми тут не могли допомогти. У той час Землі досягло лише невелике число Софоніємів; ви, як глава однієї з південноамериканських країн, не притягали їхньої уваги. Мені довелося вдатися до більш традиційних методів збору інформації. Я витратив на це три роки. У зібраному мною досьє виділялася одна людина — Вільям Козмо. Ви тричі таємно зустрічалися з ним. Софонієми не записали вашої розмови, так що мені не судилося дізнатися, що саме ви тоді обговорювали. Але вкрай незвично, що президент невеликої, не особливо розвиненої країни тричі про щось говорив з провідним західним астрофізиком. Тепер ми знаємо, що вже тоді ви готувалися стати Відвернутим.

Поза сумнівом, вас цікавили результати досліджень доктора Козмо. Я не впевнений, як саме ви про них дізналися, але у вас інженерна освіта, і ви спиралися на досвід вашого попередника, ідейного прихильника соціалізму, який бажав, щоб чільна роль в нації належала інженерам. Власне, тому ви і стали його наступником. У вас вистачило розуму і знань, щоб зрозуміти важливість досліджень Козмо.

Коли розгорілася криза навколо Трисоляріса, група доктора Козмо приступила до досліджень атмосфери зірок в трисоляріанській системі. Вони припустили, що атмосфера утворилася в результаті зіткнення планети і зірки. Удар порушив цілісність зовнішніх шарів зірки — фотосфери і тропосфери. Крізь цю дірку матеріал зірки виплеснувся в космічний простір і утворив навколо неї атмосферу. Оскільки система Трисоляріса хаотична, час від часу зірки виявляються досить близько одна до одної. Тоді атмосфера навколо однієї зірки розвіюється під дією тяжіння іншої — і виникає знову за рахунок вивержень на поверхні зірки. Ці виверження відбуваються не постійно; вони більше схожі на довго сплячі вулкани. Цим і пояснюється періодичне стиснення і розширення атмосфери трисоляріанських сонць. Щоб довести свою теорію, доктор Козмо почав розшукувати на небі іншу зірку, у якої є атмосфера, що утворилася після зіткнення з планетою. На третій рік Ери Кризи він знайшов, що шукав.

Група доктора Козмо виявила планетну систему 275Е1. Вона знаходиться в вісімдесяти чотирьох світлових роках від Землі. Тоді "Хаббл II" ще не ввели в експлуатацію; тому вони скористалися методом Доплера. Стежачи за частотою коливань зірки і змінами її світності, вони визначили, що планета знаходиться зовсім близько від зірки. Спочатку їх відкриття не привернуло уваги — на той час астрономи вже знайшли більше двох сотень планетних систем. Однак при подальших спостереженнях виявився приголомшливий факт: відстань між планетою і зіркою зменшується, причому все швидше і швидше. Людство вперше отримало можливість спостерігати падіння планети на зірку. Через рік — або за вісімдесят чотири роки до того, в залежності від точки відліку — так і сталося. Наявне в ті роки обладнання могло встановити факт зіткнення тільки по гравітаційних збуреннях і модуляції яскравості. Але потім сталося щось вражаюче. Навколо зірки стала розгортатися спіраль з якоїсь речовини, і ця спіраль із зіркою в центрі почала розширюватися і розкручуватися, як в годинниковому механізмі. Козмо і його колеги зрозуміли, що планета пробила дірку в оболонці далекого сонця і з цієї діри забив фонтан зоряної речовини. Обертання зірки сформувало спіраль.

У цьому оповіданні, сер, є кілька важливих для нас цифр. Зірка належить до класу G2, і вона жовта. Магнітуда зірки — 4,3, діаметр — 1,2 мільйона кілометрів. Вельми схожа на наше Сонце. Маса планети була близько чотирьох відсотків від маси Землі — трохи меншою, ніж маса Меркурія. Спіральна хмара, що утворилася після зіткнення, мала радіус до трьох астрономічних одиниць — це більше, ніж відстань від Сонця до пояса астероїдів. Це відкриття послужило ключем, за допомогою якого я розкрив ваш справжній план. Тепер, як ваш Руйнівник, я поясню всю вашу стратегію.

Припустимо, що вам врешті-решт вдасться виготовити і розмістити на Меркурії, як ви обіцяли СОП, мільйон чи навіть більше надпотужних зоряно-водневих бомб. Якщо всі ці бомби підірвати під поверхнею планети, то вони, спрацювавши як реактивний двигун, загальмують Меркурій. Планета зійде зі своєї і без того низької орбіти і впаде на Сонце. Розіграється сценарій, подібний тому, який стався в системі 275Е1. Меркурій проб'є зону конвекції; через цю дірку речовина із зони променевого переносу з величезною швидкістю вирветься назовні і, слідуючи за обертанням Сонця, утворить газову спіраль. На відміну від системи Трисоляріса, Сонце не зустрінеться з іншою зіркою, і тому його атмосфера буде безупинно розширюватися, поки не стане навіть щільнішою, ніж атмосфера зірок Трисоляріса. Спостереження за системою 275Е1 підтверджують цю теорію. Спіраль з зоряної речовини стане рости; згодом вона добереться до орбіти Марса. І ось тоді почнеться вельми цікава ланцюгова реакція.

Перш за все, три планети земного типу — Венера, Земля і Марс — стануть гальмуватися атмосферою, почнуть втрачати швидкість, перетворяться в три гігантських метеорити і рано чи пізно зіткнуться з Сонцем. Але задовго то того Земля під натиском атмосфери Сонця втратить свою власну. Океани випаруються; Земля стане гігантською кометою; її хвіст простягнеться вздовж всієї орбіти навколо Сонця. Поверхня Землі знову стане морем вогненної лави, в якому ніщо не здатне вижити.

Коли Венера, Земля і Марс впадуть на Сонце, викиди сонячної речовини в космос посиляться. Замість однієї спіралі будуть чотири. Загальна маса трьох планет в сорок разів перевищує масу Меркурія, і вони впадуть з більш високих орбіт, тому швидкість зіткнення буде набагато більшою. Виверження кожної з нових спіралей буде в десятки разів сильнішим, у порівнянні з падінням Меркурія. Сонячна атмосфера, утворена цими спіралями, розшириться до орбіти Юпітера.

Гальмування в атмосфері незначно вплине на величезний, масивний Юпітер. Пройде немало часу, перш ніж атмосфера вплине на його орбіту. Але тертя відірве від планети її супутники, вони втратять швидкість і впадуть або на Сонце, або на Юпітер.

На цьому ланцюгова реакція не зупиниться. Юпітер буде потроху сповільнюватися в атмосфері спіралі, і його орбіта навколо Сонця почне знижуватися. Планета увійде в більш щільні шари атмосфери і стане знижуватися ще швидше. Через деякий час Юпітер теж впаде на Сонце. Маса Юпітера в шістсот разів більше, ніж у всіх раніше упалих планет. Зіткнення Юпітера з Сонцем навіть в найсприятливішому випадку призведе до величезного викиду речовини зірки. Щільність атмосфери підвищиться. Це призведе до зниження температури на Урані і Нептуні. Але дуже ймовірно, що після падіння Юпітера атмосфера стане настільки щільною, що досягне орбіт двох зовнішніх планет системи, і вони в свою чергу загальмуються, знизяться і впадуть на Сонце. Нам невідомо, що після всього цього станеться з Сонцем і залишками Сонячної системи. Але ясно одне: для цивілізації і для життя це буде справжнім пеклом, гіршим, ніж напад Трисоляріса.

Сонячна система є для трисоляріан єдиною надією на порятунок, перш ніж їх власна планета буде зруйнована однією з зірок. Іншого світу, до якого вони зможуть дістатися вчасно, у Трисоляріса немає. Тому смерть Сонячної системи означатиме смерть Трисоляріса.

В цьому і полягає ваша справжня стратегія: знищення обох сторін. Коли всі супербомби на Меркурії будуть напоготові, ви пустите в хід шантаж і досягнете перемоги людства.

Я, ваш Руйнівник, представив вам результати моєї багаторічної праці. Я не прошу вашої оцінки або критики тому, що знаю: це все правда.

Рей Діас мовчки слухав Руйнівника. Сигара в його руці наполовину прогоріла; тепер він розглядав її тліючий кінчик.