Розділ «ЧАСТИНА II ЗАКЛИНАННЯ»

Через десять годин після вибуху спостерігачі відзначили, що навколо Меркурія утворилося кільце з кам'яного пилу і осколків різного розміру, викинутих з кратера на першій космічній швидкості які вийшли на орбіту навколо планети. Меркурій став першою планетою земного типу з подібним штучним кільцем. Воно було тонким і поблискувало в сліпучому світлі Сонця, ніби якесь божество обвело планету маркером.

Невеликий відсоток уламків досяг другої космічної швидкості і покинув зону тяжіння Меркурія. Вони стали незалежними об'єктами, які почали кружляти навколо Сонця в складі щойно утвореного майже невидимого пояса астероїдів.

Рей Діас жив під землею не з міркувань безпеки, а через свою сонцебоязнь. Він відчував себе краще в закритому приміщенні, подалі від сонячного світла. Зараз він дивився пряму трансляцію випробувань зоряно-водневої бомби на Меркурії. Звичайно, це була не зовсім пряма трансляція, оскільки радіохвилям було потрібно сім хвилин, щоб дістатися до Землі. Коли вибух закінчився і в непроглядній темряві осколки кори планети почали падати назад, задзвонив телефон. Голова СОП повідомляв, що керівництво Ради вражене потужністю вибуху; тепер вони хочуть скоріше скликати чергові слухання, щоб обговорити виробництво і розміщення таких супербомб. Голова повторив, що раніше замовлена Рей Діасом кількість бомб недосяжна, але ключові фігури в СОП зацікавлені в новій зброї.

Минуло десять годин з моменту випробувань. Рей Діас розглядав на телевізійному екрані нове, виблискує у світлі Сонця кільце Меркурія. Включився інтерком, і охоронець доповів Рей Діасові, що приїхав психіатр.

— Я не викликав ніяких психіатрів! Женіть його геть! — Він розсердився так, ніби його принизили.

— Не хвилюйтеся так, містер Рей Діас, — почувся інший, мирний голос, який очевидно належав відвідувачеві. — Я допоможу вам знову побачити сонце…

— Забирайтеся геть! — закричав Рей Діас, але одразу ж передумав. — Ні, схопіть цього поганця і дізнайтеся, хто його підіслав!

— … тому, що мені відома причина вашої недуги, — тим же рівним голосом продовжував відвідувач. — Містер Рей Діас, будь ласка, повірте мені. У всьому світі тільки ми двоє знаємо цю причину.

Почувши ці слова, Рей Діас миттєво насторожився і наказав впустити гостя. Кілька секунд він стомлено дивився в стелю, потім повільно підвівся. Взяв з захаращеного дивана краватку і тут же кинув її назад. Потім підійшов до дзеркала, поправив комір і пригладив волосся, ніби готуючись до відповідальної зустрічі.

Він здогадувався, що зараз дійсно станеться неординарна подія.

Відвідувач, приємний на вид чоловік середнього віку, увійшов до кімнати, але не скористався стільцем. Він стояв, кривлячись від пануючого в приміщенні густого запаху сигар і спиртного і чекаючи, поки Рей Діас закінчить його розглядати.

— Чомусь мені здається, що я вас десь бачив, — сказав Рей Діас, продовжуючи роздивлятися відвідувача.

— Нічого дивного, містере Рей Діас. Всі говорять, що я схожий на Супермена зі старих кінофільмів.

— І ви, звичайно, вважаєте себе Суперменом? — сказав Рей Діас. Він сів на диван, взяв сигару, відкусив кінчик і почав її розпалювати.

— З вашого запитання видно, що ви вже зрозуміли, хто я. Я не Супермен, містер Рей Діас. І ви не Супермен. — Відвідувач зробив крок вперед і став прямо перед Рей Діасом, дивлячись на нього зверху вниз крізь хмару тютюнового диму. Рей Діас піднявся з дивана.

Відвідувач вимовив:

— Відвернутий Мануель Рей Діас, я ваш Руйнівник.

Рей Діас похмуро кивнув.

— Чи можна мені сісти? — запитав Руйнівник.

— Ні, не можна. — Рей Діас неквапливо видихнув хмару диму в обличчя відвідувача.