Розділ «ЧАСТИНА I ВІДВЕРНУТІ»

— Але що буде з нашими нащадками? Адже їх знищать!

— Мене це турбує куди менше, ніж тебе. Мій син живе в Америці, одружений, дітей не хоче, так що мені без різниці. А сім'я Чжан проіснує ще дюжину поколінь, так? Хіба цього мало?

Чжан Юаньчао кілька секунд не зводив очей з Яна Цзіньвеня, а потім подивився на годинник і вони пішли дивитися телевізор. У випуску новин йшлося про головні події дня.

Агенство АП повідомляло, що 29 числа, о 6:30 вечора за східним стандартним часом, система національної протиракетної оборони США успішно провела випробувальний пуск і умовне знищення Софонієма, розгорнутого в нижніх вимірах на навколоземній орбіті. Це вже третє випробування системи перехоплення СОП з моменту перенесення стеження в космос. Ціллю для випробування послужила відображаюча плівка, яка відокремилася від міжнародної космічної станції в жовтні минулого року. Представник Ради оборони планети повідомив, що перехоплювач, оснащений боєголовкою, успішно знищив ціль площею три тисячі квадратних метрів. Це означає, що система СОП буде здатна знищити Софонієма, перш ніж він розгорнеться в тривимірному просторі і утворить поверхню з розміром, достатнім для створення загрози людям на землі.

— До чого ж марна справа. Не буде Софонієм розгортатися, — сказав Ян і потягнувся до пульта управління в руці Чжана. — Перемкни канал. Там можуть показувати повтор півфіналів Європейського кубка. Я вчора ввечері заснув на дивані…

— Вдома подивишся! — Чжан Юаньчао міцно тримав пульт. Випуск новин тривав:

Лікуючий лікар академіка Цзя Вейліня підтвердив, що смерть Цзя в 301-му військовому госпіталі настала внаслідок раку крові, інакше званого лейкемією. Безпосередня причина смерті — відмова органів і крововтрата на останніх стадіях хвороби. Аномалій не було. Цзя Вейлінь, відомий фахівець в галузі надпровідників, вніс істотний внесок в дослідження високотемпературної надпровідності. Він помер десятого числа. Висловлювання, що Цзя загинув від нападу Софонієма, є лише домислами. В іншому звіті представник міністерства охорони здоров'я підтвердив, що кілька інших смертей, імовірно від атаки Софонієма, насправді викликані звичайними хворобами або нещасними випадками. Студія взяла про це інтерв'ю у відомого фізика Діна І.

Кореспондент: Яка ваша думка з приводу розростання паніки навколо Софоніємів?

Дін І: Паніка викликана недостатнім знанням фізики. Представники уряду та наукової спільноти вже неодноразово пояснювали: Софонієм — це всього лише мікроскопічна частка, яка, незважаючи на свій розум, занадто мала і тому може лише обмежено впливати на макроскопічний світ. Головна загроза людству, що виходить від Софонієма, полягає в тому, що він вносить випадкові помилки в фізичні експерименти з частинками високих енергій, і в тому, що він утворив квантову спостережну мережу навколо Землі. У своєму мікроскопічному стані Софонієм нездатний вбити або завдати шкоди іншим особам. Якщо Софонієм захоче вплинути в макроскопічному світі, він може це зробити, тільки розвернувшись в нижніх вимірах. Але навіть тоді його вплив невеликий, оскільки розвернутий Софонієм буде надзвичайно тонкий. Зараз, коли у людства з'явилася система оборони, Софонєм тим більше не може розгорнутися, не надавши нам тим самим відмінний шанс його знищити. Я вважаю, що засоби масової інформації повинні ширше поширювати ці наукові відомості, щоб припинити необґрунтовану паніку.

На сходовому майданчику почулися кроки, потім хтось без стуку увійшов у вітальню і покликав: "Лао Чжан! Майстер Чжан!". Це був ще один його сусід, Мяо Фуцюань. Він володів чималою кількістю вугільних шахт в провінції Шаньсі і був на кілька років молодшим за Чжана Юаньчао. У нього був великий будинок в іншому районі Пекіна, а в цій квартирі жила його друга жінка родом з провінції Сичуань; вона була майже такого ж віку, як і дочка Мяо. Коли він в'їхав в квартиру, сім'ї Чжана і Яна просто ігнорували його присутність, лише одного разу посварившись через розкидані по коридору речі. Але поступово вони зрозуміли, що він людина пристойна і доброзичлива, незважаючи на легкий наліт вульгарності. Після декількох зіткнень, суддею в яких виступив власник будинку, між трьома родинами запанувала гармонія. Хоч Мяо Фуцюань і говорив, що передав весь бізнес синові, він як і раніше залишався зайнятою людиною і з'являвся рідко. У трикімнатній квартирі зазвичай жила тільки його друга жінка з Сичуані.

— Старина Мяо, тебе кілька місяців не було. Тобі вдалося озолотитися на цей раз? — звернувся до прибулого Ян Цзіньвень.

Мяо Фуцюань спокійно взяв стакан, налив до половини води з пляшки і жадібно випив. Витерши рота, він відповів:

— Нікому вже не вдасться озолотитися. На шахті проблеми, і мені належить з ними розбиратися. Практично нам оголошено війну. Держава більше не збирається жартувати. Закони, що забороняють нелегальні шахти, ніколи не працювали, але тепер таким шахтам залишилося недовго жити.

— Настали важкі часи, — підвів підсумки Ян Цзіньвень, не відриваючи погляду від телевізора, де йшов футбольний матч.

Чоловік вже кілька годин лежав на ліжку. Вікно напівпідвальної кімнати служило єдиним джерелом освітлення. Через нього заглядав Місяць, і його холодні промені відкидали на підлогу різкі тіні.

Ніхто так і не дізнався справжнього імені цієї людини. Пізніше люди назвали його Другим Руйнівником.

Другий Руйнівник провів кілька годин, згадуючи своє життя. Переконавшись, що згадав все, він розім'яв затерплі м'язи, поліз під подушку, дістав пістолет і підніс до скроні. У той момент перед його очима з'явилося повідомлення від Софонієма.

"Зупинись. Ти нам потрібен.

— Господь? Цілий рік щоночі мені снилося, що ти кличеш мене. Але недавно сни закінчилися. І я подумав, що мені більше нічого не присниться, але, мабуть, я помилився.

"Це не сон. Я спілкуюся з тобою в режимі реального часу.