Розділ «Рейчел»

— Як це стосується Меґан Гіпвелл? — закінчила за мене речення Райлі. — Того вечора, коли зникла Меґан, нам доповіли, що вас — жінку з нестабільною психікою, яка до того ж сильно п’є, - бачили на вулиці, де вона мешкає. Враховуючи, що місіс Ватсон та Меґан дещо схожі…

— Взагалі нічого спільного! — Я оскаженіла від такого припущення. Джесс не має нічого спільного з Анною. Меґан не має нічого спільного з Анною.

— Обидві худорляві білявки, невисокі на зріст, із блідою шкірою…

— Тож по-вашому я напала на Меґан Гіпвелл, вважаючи, що вона Анна? Ніколи не чула такої дурниці! — відповіла я. Проте ґуля на потилиці продовжувала саднити, а події суботнього вечора досі вкриті непроникною темрявою.

— Вам було відомо, що Анна Ватсон та Меґан Гіпвелл знайомі? — спитав Ґаскілл, я аж рота розкрила.

— Мені… що? Ні. Ні, вони не знайомі.

Райлі посміхнулася, потім її обличчя посуворішало.

— Помиляєтеся, вони знайомі. Меґан наглядала за дитиною Ватсонів… — вона дала раду нотаткам, — у серпні та вересні минулого року. — Не знаю, що відповісти. Уявити не можу: Меґан у моєму будинку, поряд з нею, з її дитиною.

— Поріз на губі… ви отримали внаслідок того, як учора потрапили під автівку? — поцікавився Ґаскілл.

— Так, прикусила, коли падала, напевно.

— А де це трапилось? Аварія, я маю на увазі?

— У Лондоні. На Теобальдз-роуд. Біля Голборна.

— А що ви там робили?

— Перепрошую?

— Навіщо ви поїхали до центру Лондона?

Я знизала плечима.

— Я вже вам розповідала, — холодно відповіла я. — Моя хазяйка не знає, що я втратила роботу. Тож я щодня, як зазвичай, їжджу до Лондона, заходжу до бібліотеки, навідуюсь до кадрових агенцій, працюю із резюме.

Райлі похитала головою, напевно, недовірливо або здивовано. Невже можна настільки опуститися?

Я відсунула стілець, бажаючи вже піти. Годі розмовляти зі мною зверхньо, виставляти дурепою, ніби я божевільна. Час уже дістати козирну карту.

— Не знаю насправді, навіщо ми все це обговорюємо, — промовила я. — Вважала, що в поліції важливіші справи, наприклад, розслідування зникнення Меґан Гіпвелл. Як я розумію, ви вже поспілкувалися з її коханцем? — Жоден із поліціянтів нічого не відповів, обидва лише витріщалися на мене. Подібного вони не очікували. Про коханця вони й гадки не мали. — Напевно, вам навіть про нього невідомо. У Меґан Гіпвелл був роман, — додала я й попрямувала до дверей. Мене зупинив Ґаскілл, він рухався тихо й на диво швидко — не встигла я схопитися за ручку двері, як він уже стовбичив переді мною.