Розділ 10 Сліпа зона

— У нас, бля, менш ніж хвилина, — сказав він. — Такої лавини лайна я не бачив відтоді, як застрелили Менезіса[13], тож раджу тобі, синку, знайти найглибшу нору, залізти в неї й сидіти там, доки ця злива гівна не вщухне й лайно не лежатиме довкола глибоким шаром зі скоринкою.

— А як щодо Леслі? — спитав я.

— Про Леслі турбуватися не треба, — сказав Сівол. — Вона — моя відповідальність.

Це означало, що Сівол назначив себе покровителем Леслі й давав зрозуміти, що той, кому заманеться дістатися до неї, муситиме спочатку мати справу з ним. А оскільки мій покровитель наразі лежав на койці в шпиталі й дихав крізь трубочку, від нього схожого захисту годі було чекати. Мені хотілося б думати, що Сівол, якби мав таку можливість, поширив би свою протекцію і на мене, але я не можу бути певним у цьому. Він сказав мені, що я маю дбати про себе сам — це було надто очевидно.

— Що, бля, далі робитимемо? — спитав Сівол.

— Ви мене питаєте?

— Ні, курва, я до стола звернувся! — сказав Сівол.

— Не знаю, — сказав я. — Сер. Є багато речей, які я ще не знаю.

— То починайте вже їх вчити, констеблю! — сказав Сівол. — Бо як на мене, пан Генрі Пайк на цьому не зупиниться. Ви іншої думки?

Я похитав головою.

Стефанопулос буркнула й постукала по своєму годиннику.

— Мушу тебе поквапити, — сказав він. — Бо нам треба покінчити з цим клятим спіритуалістичним лайном раніше, ніж якесь цабе з Асоціації Вищих Офіцерів Поліції запанікує й вирішить долучити Архієпископа Кентерберійського.

— Я зроблю все, що можу, — сказав я.

З погляду Сівола можна було зробити висновок, що для мене буде краще, якщо моїх можливостей, курва, вистачить.

— Коли ми почнемо знову, — сказав він, — я хочу, щоб ваш мозок починав діяти раніше за ваш рот. Так само, як після випадку в Гемпстеді. Зрозуміло?

— Абсолютно, — відповів я.

Двері до кімнати для допитів різко розчахнулися й усередину зазирнув чоловік. Він був середнього віку, з частково сивим волоссям, широкоплечий, з дивовижно кущистими бровами. І навіть якби я не впізнав його по світлинах в інтернеті, я все одно зрозумів би, що це заступник помічника комісара Річард Фолсом — одна з найбільших тварин у цих джунглях. Він поманив до себе пальцем Сівола й сказав:

— Алексе, на два слова, будь ласка.

Сівол подивився на знищений диктофон.

— Допит припинено, — сказав він і назвав поточний час.