У палаті знову здійнявся рейвах. Спеціалісти ринули до Йосаріана з усіх закапелків шпиталю й оточили його для огляду настільки щільним кільцем, що він відчував вологе, неприємне дихання з їхніх розмаїтих носів, що низько посхилялись над різними частинами його тіла. Вони заходилися зазирати в його вуха та очі, присвічуючи тонкими промінцями світла, штурмувати його коліна та п’ятки гумовими молотками і камертонами, точити кров з його вен, крутити перед його очима всім, що траплялося під руку, щоб перевірити периферійний зір.
Бригаду лікарів очолював поважний, ретельний добродій, який раптом показав Йосаріанові один палець І спитав:
— Скільки пальців ви бачите?
— Два, — сказав Йосаріан.
— Скільки пальців ви бачите тепер? — спитав лікар, показавши два.
— Два, — сказав Йосаріан.
— А скільки тепер? — спитав лікар, не показуючи жодного.
— Два, — сказав Йосаріан.
Обличчя лікаря розпливлося в посмішці.
— Їй-богу, це правда, — тріумфально оголосив він. — Йому дійсно двоїться в очах.
Йосаріана відвезли на каталці до кімнати, де лежав другий солдат, у якого все двоїлось, а в палаті оголосили ще один двотижневий карантин.
— У мене все двоїться в очах! — закричав солдат, у якого двоїлося в очах, щойно в кімнату вкотили Йосаріана.
— У мене все двоїться в очах! — закричав Йосаріан у відповідь настільки ж голосно, потай підморгнувши йому.
— Стіни! Стіни! — закричав солдат. — Розсуньте стіни!
— Стіни! Стіни! — закричав Йосаріан. — Розсуньте стіни!
Один з лікарів удав, ніби відсуває стіну.
— Так досить?
Солдат, у якого двоїлося в очах, кволо кивнув і відкинувся на подушку. Йосаріан теж кволо кивнув, розглядаючи свого талановитого сусіда зі смиренним захопленням. Він розумів, що перед ним справжній майстер. Його талановитий сусід, безперечно, був гідним, щоб у нього повчитись і наслідувати його. Уночі його талановитий сусід помер, і Йосаріан вирішив, що далі наслідувати його не варто.
— У мене вже не двоїться в очах! — сквапно закричав він.
Нова група спеціалістів притупотіла до його ліжка з медичними інструментами, щоб упевнитися, що це правда.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пастка-22» автора Геллер Дж. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 18“ на сторінці 4. Приємного читання.