Розділ 14

— Дитину, яку викрала агуара, — пояснив Ґеральт спокійно, — відшукати вже не вдасться. Це абсолютно неможливо. Не йдеться навіть про те, що ви дитину не знайдете, бо лиси ведуть надзвичайно потайний спосіб життя. Не йдеться навіть про те, що агуара не дозволить, аби дитину в неї відібрали, а це не той супротивник, якого можна зневажати в битві— як у лисячій, так і в людській подобі. Справа в тому, що викрадена дитина дитиною бути перестає. У викраденій лисицею дівчинці починають відбуватися зміни. Вона сама перетворюється на лисицю. Агуари не розмножуються. Вони зберігають свій рід, викрадаючи та перетворюючи дітей ельфів.

—Їхній лисячий рід, — нарешті дістав можливість щось сказати Фіш, — повинен щезнути. Щезнути повинні всі ті вовкулаки. Лисиці, щоправда, рідко людям дорогу переходять. Крадуть лише ельфійських пуп’янків і лише ельфам шкодять, що саме по собі є добрим, бо чим більше кривди чинять нелюдям, тим більша для правдивих людей користь. Але лисиці— це монстри, а монстрів треба чавити, зробити так, аби вони щезли, аби щез увесь їхній рід. Ти ж саме для того існуєш, відьмаче, це ти, власне, і робиш. То й на нас не триматимеш зла за те, що ми до погибелі монстрів прикладаємося. Але здається мені, що ні до чого такі заглиблення. Ти хотів пояснень— ти їх отримав. Уже знаєш, для чого ти маєш бути найнятим та проти кого… Перед ким маєш нас боронити.

— Ваші пояснення, — спокійно оцінив Ґеральт, — є каламутні, наче— без образ— сеча з інфікованого міхура. А шляхетність мети вашої експедиції сумнівна, наче цнота панянки вранці після сільської гулянки. Але то ваша справа. Моя справа— це навчити вас, що єдиний спосіб захиститися від агуари— це триматися від агуари подалі. Пане ван Фліт?

— Так?

— Повертайтеся додому. Експедиція безглузда, час це зрозуміти й відмовитися від усієї справи. Стільки-то можу вам порадити як відьмак. Порада задарма.

— Але ж ви не станете сходити, вірно? — пробелькотів ван Фліт, трохи побліднувши. — Пане відьмак? Ви ж з нами залишитеся? А коли що… Якби що сталося, ви ж станете нас боронити? Погодитеся?.. Боги, чи ви погодитеся?..

— Погодиться, погодиться, — пирхнув Фіш. — Попливе з нами. Бо хто інший його з цієї глушини забере? Не панікуйте, пане ван Фліт. Немає чого боятися.

— Авжеж, немає! — крикнув білошкірник. — Добре ви оце собі кажете! Вплутали нас у проблеми, а тепер крутька граєте? Я хочу цілим та здоровим до Новіграда дістатися! Мусить нас хтось боронити зараз, коли ми в проблемі… Коли нам загрожує…

— Нічого нам не загрожує. Не панікуйте, наче баба. Ідіть собі під палубу, як ваш компаньйон Парлагі. Напийтеся з ним удвох рому, і відразу до вас кураж повернеться.

Кевенард ван Фліт почервонів, потім зблід. Потім знайшов погляд Ґеральта.

— Досить крутійства, — промовив чітко, але спокійно. — Час правду визнати. Пане відьмак, ми ту молоду лисичку вже маємо. Вона на ахтерпіку. Пан Парлагі її стереже.

Ґеральт покрутив головою.

— Не можу повірити. Ви відібрали в агуари дочку гарбарки? Малу Зимену?

Фіш сплюнув за борт. Ван Фліт почухав тім’я.

—Інакше вийшло, — нарешті пробелькотів він. — Помилково попалася нам інша… Також лисичка, але інша… І також зовсім іншою віксеною викрадена. Пан Фіш її перекупив… Від вояків, які підступно дівку в лисиці вкрали. Спочатку думали ми, що то Зимена, тільки вже змінена… Але Зимені сім рочків було й була світлою, а цій під дванадцять, ще й темна…

— Хоча й не та, що треба, — випередив Фіш відьмака, — але забрали ми. Навіщо ельфійському цуценяті на ще більшого монстра виростати? А в Новіграді можна буде продати оте до звіринцю, це ж, врешті-решт, дивина, дикунка, напівлиска, у лісі лисицею вихована… Цирк точно сипоне грошвою…

Відьмак повернувся до нього спиною.

— Пане капітан, прав до берега!

— Повільніше, повільніше, — загарчав Фіш. — Тримай курс, Буцегарняше. Не ти, відьмаче, тут команди віддаєш.

— Пане ван Фліт, — проігнорував його Ґеральт, — я апелюю до вашого розсудку. Дівчинку належить звільнити й висадити на берег. В іншому разі вам гаплик. Агуара дитину не кине. І піде вашим слідом. Єдина можливість стримати її— це віддати їй дівчинку.