Розділ 25

Читачу, не думай, що я свідомо запланував гаяти час: я жив від дня до дня, а це тягнеться довго. У четвер до Брами прилетять Сьюзі та Френсі й ми зможемо пообідати у «Блакитному пеклі». Потім Френсі піде тинятися наодинці або знайде дівчину, з якою плаватиме у Верхньому озері. Я та Cьюзі ж вирушимо до моєї кімнати, і травичка дозволить нам поплавати в тепліших водах на ліжкові. Після обіду ми підемо трішки розважитись. У четвер увечері читають лекції з астрофізики. Там можна послухати про діаграму Герцшпрунґа — Рассела, про червоні гіганти, блакитні карлики, нейтронні зірки й чорні діри. Лектор — старий опасистий пройда, що приїхав з якогось забутого ліцею під Смоленськом. Він масно жартував, але, попри це, у його словах була поезія та краса. Він просторікував про старі зірки, завдяки котрим з’явилася наша галактика, бо вони «випльовували» силікати й карбонат магнію, що з них утворювалися планети, а також вуглеводні, з яких зрештою постали люди. Він розповів про нейтронні зірки, що сильно викривляли гравітацію навколо них; ми знали про них, оскільки два екіпажі загинули таким чином: їхні кораблі розлетілися на шматки, оскільки вони вийшли у реальний простір занадто близько до одного з таких надщільних карликів. Він розповідав про чорні діри, на місці яких раніше були щільні зірки. Їх можна було виявити лише завдяки тому, що вони поглинули все навколо, навіть світло; вони не просто добряче вигнули силу тяжіння, а загорнулися в неї, як у ковдру. Лектор описував зірки, які були тонкі, мов повітря, велетенські газові хмари, що світилися, протозорі в Туманності Оріона, які тільки-но почали дозрівати і перетворюватись в окремі скупчення теплого газу. Через мільйони років там з’являться нові сонця. Його лекції були дуже популярними, прийшли навіть бувалі проспектори, як-от Шикі чи Мєчніков. Слухаючи лектора, я відчував дива та красу космосу. Він занадто величний і не­осяжний, щоб його боятися. Вже згодом я порівняв потоки радіації та рівнини розрідженого газу із собою — з тендітним, наляканим і чутливим витвором, яким було моє тіло. А коли мені спадало на думку полетіти до тих далеких титанів, усере­дині все стискалося.

Після одного з таких зборів я попрощався зі Сьюзі та Френсі й сидів у ніші біля аудиторії, що була наполовину закрита плющем, і з похмурим настроєм палив косяк. Шикі знайшов мене там і зупинився навпроти, махаючи крилами.

— А я шукав тебе, Робе, — сказав він і замовк.

Трава тільки починала пробирати мене.

— Цікава лекція, — бовкнув я неуважно, насолоджуючись відчуттями від травки. Мене не обходило, що Шикі зараз біля мене.

— Ти пропустив найцікавіше, — сказав Шикі

Я зрозумів, що він одночасно мав загрозливий і обнадійливий вигляд: у нього щось було на думці. Я затягнувся й запропонував Шикі косяк. Той відмовився.

— Робе, — промовив він, — Гадаю, на нас чекає щось, варте уваги.

— Невже?

— Так, справді, Робе! Щось доволі гарне. І скоро.

Я не був готовий до цього. Я хотів допалити косяк, щоб розвіяти тимчасовий ефект від лекції, а потім далі гаяти час. Найменше я зараз волів чути про якийсь новий рейс, бо совість змусить мене записатися на нього і страх мине.

Шикі схопився за поличку з плющем та звісився на ній, із цікавістю дивлячись на мене.

— Друже Робе, — промовив він, — якщо я дещо дізнаюся для тебе, допоможеш мені?

— Яким чином?

Мої найдорожчі тату, мамо, Марісо і Піку-Жоане!

Будь ласка, перекажіть батькові Сьюзі, що у неї все добре, а на службі її всі дуже цінують. На ваш розсуд, можете також переказати, що вона зустрічається з моїм другом Робом Броудгедом. Він гідний чоловік і досить серйозний, але йому постійно не щастить. Сьюзі записалася на рейс. Якщо капітан дозволить, то вона хоче полетіти з Броудгедом. Ми всі говоримо про те, що хочемо летіти, але не всі це робимо, тому, можливо, нема й про що турбуватися.

На жаль, не можу писати більше; ми незабаром будемо стикуватись і в мене є лише 48 годин, щоб відвідати Браму.

З любов’ю, Франсискіто

— Візьміть мене із собою! — благав Шикі. — Я можу все, окрім приземлення. А на тому рейсі це не грає такої ролі, як я гадаю. Там усі одержать бонус, навіть ті, хто залишиться на орбіті.

— Що ти маєш на увазі?