Розділ 16

— Облом, — відповів він. — Там лише скелі й ні чорта не видно цінного. Але в мене з’явилась ідея.

Клара підійшла до нас, із цікавістю позираючи на Сема. Я дивився на двох інших: у них був такий вигляд, наче вони знають, що це за ідея і вона їм не подобається.

— Розумієш, — сказав Сем, — то подвійна зірка.

— Як ти це визначив? — запитав я.

— Я запустив сканери. Ви бачили те велике блакитне чудо… — він оглянув усіх навколо і вишкірився. — Ну, я не знаю, де вона зараз, але була біля планети, коли ми вели зйомку. Все ж, здавалося, що вона поряд, тому я навів на неї сканери. Хай як дивно, це допомогло виявити потрібний рух. То мусить бути подвійна зірка з головною зіркою, а до неї відстань не більш, аніж половина світлового року.

— Семе, це може бути мандрівна зоря, — сказав Гем Тає. — Я вже розповідав тобі: зірка, яка рухається вночі.

Кагане знизав плечима:

— Навіть якщо так, то вона близько.

Клара втрутилася в розмову.

— Є якісь планети?

— Не знаю, — визнав він. — Почекай — он вона, як на мене.

Ми всі утупилися в оглядовий екран. І так було зрозуміло, про яку зірку говорив Сем. Вона світила яскравіше, ніж Сиріус, яким ми його бачимо з Землі, можливо, на кілька зіркових величин темніша.

— Цікаво. Сподіваюсь, я не зовсім тебе зрозуміла, Семе. Половина світлового року — це, у найкращому випадку, два роки польоту на максимальній швидкості посадкового модуля. Це за умови, якщо буде пальне. А його в нас немає, хлопці, — м’яко сказала Клара.

— Знаю, — наполягав на своєму Сем, — але я думав над цим. Якщо ми трішки запустимо основний двигун корабля…

На власний подив, я почав кричати:

— Припиніть!

Мене всього теліпало і я не міг зупинитися. Іноді це нагадувало жах, інколи — лють. Гадаю, якби тієї хвилини в мене був пістолет, я без вагань застрелив би Сема.

Клара торкнулася мене, намагаючись угамувати.

— Семе, — сказала вона якомога лагідніше, — я розумію тебе.

Кагане вже п’ять разів поспіль повертався з порожніми руками.