Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

Туристсько-краєзнавчу роботу розглядали як засіб гармонійного розвитку підлітків і юнацтва, характерними структурними компонентами якого є похід, подорож, екскурсія. У сучасних дослідженнях її вважають інтегративною формою навчально-виховного процесу, що сприяє вибору оптимального комплексу психолого-педагогічних умов і засобів усебічного впливу на особистість.

Краєзнавчий матеріал є органічною частиною багатьох навчальних предметів. Нині більшість педагогічних інститутів та університетів України готує спеціалістів із туристської і краєзнавчої роботи. В Україні є федерація спортивного туризму, найбільші осередки якої розташовані у Харкові, Одесі, Львові, Херсоні, Києві, Запоріжжі, Дніпропетровську, Івано-Франківську та Автономній Республіці Крим. Створено навчально-методичні лабораторії з краезнавчо-туристської роботи в університетах Києва, Херсона, Запоріжжя, Львова. Зокрема, лабораторія Переяслав-Хмельницького ДТУ (Київська обл.) співпрацює з Науково-дослідним інститутом фізичної культури і спорту Республіки Білорусь та Московською міжнародною академією дитячо-юнацького туризму і краєзнавства. Протягом останніх років у цьому університеті проводять міжнародні конференції "Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти".

Суттєву допомогу освітянам та спеціалістам з туризму і краєзнавства надає газета "Краєзнавство. Географія. Туризм", яка щотижнево висвітлює багато питань соціального, пізнавального, навчального, виховного і оздоровчого напрямів. Редакція газети активно спілкується і співпрацює з усіма закладами освіти, у яких вивчають і вирішують питання туризму та краєзнавства.

Отже, туризм зародився у XV ст., коли людина здійснювала перші маршрутні мандрівки. У своєму становленні туристична діяльність від початку нерозривно пов'язана з краєзнавчою, тому виокремлюють спільні чинники, які сприяють їх розвитку. Із часом мета і завдання подорожей розширилися, а їх зміст і характер - збагатилися. Нині туризм передбачає добровільні мандрівки, не пов'язані зі зміною постійного місця проживання, які проводять у вільний час для поглиблення знань, відпочинку, зміцнення здоров'я, зі спортивною метою чи для ознайомлення з новими місцями. Такі подорожі е краєзнавчими, адже під час них діти вивчають особливості рідного краю: традиції, історичні пам'ятки, мовні діалекти, ремесла, архітектуру, господарство, релігію тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення
  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу

  • Складання календарного плану

  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів

  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах

  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами

  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста

  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток