Планування маршруту походу

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

Після визначення мети походу і складу туристської групи слід вибирати і розробляти маршрут. Для цього можна скористатися спеціальними путівниками, які мають довідки щодо рекомендованих маршрутів.

У путівниках вміщено всю необхідну інформацію про маршрути, наведено схеми певних ділянок, що сприятиме добиранню такого маршруту, який відповідатиме визначеній меті та складу групи. Ознайомлення з обраним районом походу починається з вивчення літератури, насамперед спеціальної туристської. Відтак детально розробляють маршрут на карті, для чого доцільно користуватися картами і схемами з масштабом не менше як 1 кілометр в одному сантиметрі (1:100 000). За такого масштабу можна точно визначити шлях маршруту і довжину як окремих ділянок, так і всього походу.

Планування маршруту бажано здійснювати так, щоб він проходив природними шляхами (русла річок, польові та лісові дороги, перевали, обладнані переправами через річки, тощо). Початковий та кінцевий пункти маршруту мають бути недалеко від населених пунктів, у яких регулярно їздить транспорт. Маршрут поділяють за окремими днями, вимірюють відстані денних переходів, визначають орієнтовні місця ночівель, днювань, якщо потрібно - проведення дослідницьких, робіт, екскурсій, поповнення продуктів, розробляють запасні варіанти тощо. Відтак, зробивши виміри, слід скласти графік руху за схемою (табл. 2.1).

Після того як план походу розроблено повністю, приступають до заповнення маршрутних документів. Для некатегорійних походів це маршрутний лист, а для категорійних -- маршрутна книжка. Додатково до маршрутно-кваліфікаційної комісії подають списки учасників походу, завірені лікарем, або медичні довідки на кожного члена групи (див. Додатки, табл. 1).

Таблиця 2.1

Схема складання графіка руху па маршруті

Дні у походіДа-таДілянка маршруту (від... до ~)Протяжність (км)Розрахунок часу проходження маршрутуХарактеристика шляху, природні перешкоди, небезпечні ділянки
123456

Визначення маршруту і графіка подорожі

Кожна група, готуючись до походу, повинна добре знати його цілі і завдання: відпочинок із незначними фізичними навантаженнями, пошук нерозвіданих місць із рибалкою, огляд визначних місць і пам'яток, проходження спортивного маршруту тощо. Визначивши мету та можливості групи, туристи приступають до вивчення району і розроблення маршруту.

Вивчення району подорожі

Воно охоплює ознайомлення з літературою (і з художньою), картографічним матеріалом, бесіди з людьми, які були у місцях мандрівки. Корисно дослідити звіти туристів, зробити виписки стосовно рельєфу, гідрографії, клімату, рослинності, тваринного світу, історії, економіки і побуту населення. Цінні відомості про маршрут і його визначні місця можуть надати місцеві ради з туризму та екскурсій, туристські клуби, краєзнавці.

Робота з картами відіграє особливу роль у процесі підготовки до мандрівки. Шляхом розшифрування умовних знаків, за допомогою ретельного вимірювання відстані і визначення "нитки" маршруту, довжини окремих ділянок, маршруту походу туристи вивчають умови проходження місцевості.

Туристам, які вперше вирушили у подорож, рекомендовано за допомогою літератури і карт описати шлях із вказуванням відстаней, особливостей місцевості, якою пролягає маршрут; характеристикою доріг; описуванням орієнтирів, які буде видно зблизька і на відстані із будь-яких точок тощо. Це дасть змогу рухатись упевнено, безперервно, не звіряючи шлях із картою.

Розроблення маршруту

Планування маршруту залежить від специфіки подорожі і конкретних умов місцевості. Він може бути лінійним, лінійно-радіальним із дальніми екскурсіями і розвідувальними виходами вбік від основного шляху, кільцевим з поверненням до початкової точки шляху (див. Додатки).

Розробляючи маршрут, треба забезпечити поступове підвищення складності природних перешкод із зростанням інтересу мандрівників до другої третини подорожі. На цю частину бажано залишити технічно найскладніші ділянки, відвідування найцікавіших музеїв і пам'ятників, панорамних пунктів, інших об'єктів.

Маршрут слід будувати так, щоб по змозі зменшити похідні навантаження. Рекомендується заздалегідь намітити пункти, куди можна надіслати поштою частину спорядження і продуктів харчування, або ті, де є можливість поповнити запаси. Доцільно також засновувати базові табори для радіальних мандрівок із мінімальним навантаженням. Окрім основного маршруту необхідно мати запасний (спрощений) варіант на випадок хвороби учасників, негоди, розливу річок, підвищення лавинонебезпеки тощо.

Маршрут має бути безпечним і логічним. Штучне збільшення тих чи інших перешкод, ускладнення шляху не дадуть задоволення туристам і можуть призвести до травматизму.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування маршруту походу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу
  • Складання календарного плану

  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів

  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах

  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами

  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста

  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток