Краєзнавча підготовка туриста

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

Складовою загальної підготовки туриста є краєзнавча підготовка, спрямована на засвоєння знань про історичне минуле, природні багатства рідного краю, формування в туриста вмінь і навичок організації та проведення спеціальних спостережень в умовах походу з їх подальшим опрацюванням та аналізом. Ця підготовка включає власне краєзнавство, спостереження у поході, питання охорони природи, пам'яток історії і культури, організацію і проведення суспільно корисної роботи.

Краєзнавча підготовка туриста - засвоєння комплексу теоретичних знань (географічних, історичних, туристсько-екскурсійних тощо) про певні регіони і місцевості країни.

Вивчення рідного краю передбачає ознайомлення з його фізико-географічною та краєзнавчою характеристиками. Фізико-географічна характеристика району охоплює клімат, рельєф, рослинний і тваринний світ, корисні копалини.

До краєзнавчої характеристики належать екскурсійні об'єкти: історичні, архітектурні, інші пам'ятні місця історії і культури народу; музеї, виробничі підприємства, об'єкти сільського господарства. З метою проходження краєзнавчої підготовки турист має оволодіти методикою роботи зі спеціальною літературою: довідниками, путівниками, методичними посібниками із краєзнавства і здійснення краєзнавчих спостережень.

Краєзнавча підготовка туриста і краєзнавчі спостереження у поході сприяють інтеграції навчання і виховання. Цим пояснюється цільова спрямованість масових туристських походів, у т. ч. навчальних.

Уже на попередньому етапі підготовки туристів до походу краєзнавство відіграє важливу роль. Дослідження літературних джерел про історичне минуле, природні багатства району подорожі дає змогу правильно обирати маршрут, складати найточніші історичні та географічні довідки про конкретну місцевість, що, у свою чергу, сприяє ефективному розв'язанню навчально-виховних завдань походу.

Вивчення питань охорони пам'яток історії і культури безпосередньо пов'язане із такими розділами краєзнавчої підготовки, як історія, етнографія, архітектура.

Краєзнавча робота на маршруті разом із суспільно корисною працею, а також ознайомлення з пам'ятками історії і культури забезпечують виховання дітей, підлітків і молоді засобами туризму.

Ретельні збирання і опрацювання інформації про похід (фотографування, ведення щоденника) допомагають якірно оформити звіт про нього, сприяють пропаганді туризму. Важливе значення у краєзнавчій підготовці має фотографування і ведення маршрутних спостережень (систематичні метеоспостереження, складання карт маршруту та ін.).

Важливим напрямом краєзнавчої підготовки є комплекс виховних та організаційних природоохоронних заходів. Існує два основні аспекти охорони природи у туристських походах: навчально-виховна робота (бесіди про охорону природи, методика організації туристських походів і зльотів, практичне здійснення природоохоронних заходів під час організації ночівель та привалів); комплекс організаційно-технічних заходів щодо створення матеріальної бази природоохоронної роботи (маркування та обладнання маршрутів походів вихідного дня і навчальних маршрутів багатоденних походів; удосконалення спорядження, необхідного для організації біваку). Вони взаємопов'язані і взаємообумовлені. Важливе значення має активна природоохоронна діяльність туристських секцій, їх участь у спільних із лісництвом природоохоронних заходах.

Топографічна підготовка туриста

Формування вмінь працювати з картами, схемами, планами і орієнтуватись у предметно-просторовому середовищі забезпечує топографічна підготовка.

Топографічна (грец. topos - місце і graphц - пишу) підготовна туриста - теоретична та практична підготовка, оволодіння якою забезпечує вибір туристом району мандрівки, розроблення маршруту, краєзнавчу діяльність.

Основою цієї підготовки є робота з топографічним матеріалом (вивчення, копіювання, корегування, геозометрична зйомка маршруту та вивчення теорії картографії).

У туризмі використовують різні картографічні матеріали: плани, карти, спеціальні картографічні вироби.

Поняття "місцевість" означає певний простір на земній поверхні, на якому прийнято розрізняти рельєф і місцеві предмети. Сукупність нерівностей, що утворюють земну поверхню, називають рельєфом місцевості, а все, що розміщене на ній, - природними і штучними об'єктами (ріки, ліси, кущі, гори, населені пункти, дороги тощо).

Рельєф і місцеві об'єкти є основними топографічними елементами місцевості.

Туристи повинні знати топографію, уміти орієнтуватися на місцевості, читати карту. Це необхідно і в туристських подорожах, і під час проведення туристських ігор та змагань на місцевості.

За розмірами розрізняють великі форми рельєфу (гірські хребти, деякі великі гори, великі долини тощо), середні (відроги гірських хребтів, пагорби, невеликі долини) і дрібні (бугри, невеликі височини) та інші форми, висота яких вимірюється в метрах чи сантиметрах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Краєзнавча підготовка туриста“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу

  • Складання календарного плану

  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів

  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах

  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами

  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста
  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток