Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

Учені Ю. Грабовський, О Сколій та Т. Сколій наголошують, що найповніше визначення туризму репрезентує його як один із видів активного відпочинку, що здійснюється у процесі подорожі у вільний від трудової діяльності час, протягом якої відбувається духовний, культурний, соціальний розвиток особистості то задоволення її рекреаційних потреб (оскільки він поєднує різні види рекреаційної діяльності: оздоровлення, пізнання, відновлення виробничих сил), е складовою охорони здоров'я та фізичної культури.

Туризм у своєму розвитку і становленні пройшов п'ять етапів (О. Тімець, В. Серебрій, Ю. Грабовський, А. Шипко):

• 1) до туристський період (період первісного суспільство - XV ст.);

• 2) період зародження туризму як галузі (епоха Відродження (XV-XVI ст.) - виникнення перших туристських агентств 60-70 роки XIX ст.);

• 3) період становлення туризму як галузі (від виникнення перших турагентств у 50-70-х роках XIX ст. до початку XX ст.);

• 4) період формування індустрії туризму (від початку XX ст. до 50-х років XX ст.);

• 5) період масового туризму (від середини XX ст. до сьогодні).

Чинники, які сприяли розвитку туризму" збігаються з тими чинниками, на яких ґрунтується розвиток

краєзнавство:

• а) розвиток суспільства, виникнення торгівлі, поділ праці;

• 6) появо людей, не зайнятих у суспільному виробництві й управлінні, які могли б подорожувати;

• в) здійснення віруючими релігійних обрядів і паломництв до спитих місць, що сприяло створенню у цих місцях необхідних умов для проживання;

• г) розвиток культури, науки, мистецтва, що зумовило появу мандрівників, бажаючих ознайомитися з визначними пам'ятками мистецтва, а також здобути освіту в інших країнах, вивчати іноземні мови;

ґ) пізнання природи, відкриття ресурсів її впливу на здоров'я людини, що сприяло популяризуванню подорожей із метою оздоровлення;

• д) збільшення вільного часу, що дало можливість людині раціонально і корисно використати його для пізнання світу;

• е) збільшення кількості населення та різні демографічні процеси;

• е) погіршення екологічного стану довкілля та потреба у його вивченні.

Взаємопов'язаний і комплексний розвиток краєзнавства й туризму визначає суть та зміст туристськокраєзнавчої діяльності. Вона полягає у тому, що освітньо-виховний комплекс знань об'єднує поняття "краєзнавство" і "туризм" як засіб, який допомагає реалізувати краєзнавчо-оздоровчий напрям і активно впливає на формування здорового способу життя і високих моральних якостей людини. Крім того, у краєзнавчій освіті туризм відіграє важливу роль, тому що основною його перевагою є масовість. Саме це сприяє комунікації людини з людиною, переданню історичних і культурних цінностей.

Шкільна туристсько-краєзнавча діяльність є формою раціональної системи зв'язків із навчанням і вихованням. Адже через неї учитель творить особистість учня, впливаючи на нього засобами емоційно забарвленого міжособистісного спілкування, причому робить це ґрунтовно, створюючи умови для пізнання учнем себе як особистості і світу. Успішна реалізація цих можливостей залежить від підготовленості самого учителя як керівника краєзнавчо-туристської роботи.

На думку українських вчених-краєзнавців Миколи Костриці й Василя Обозного, "учителі застосовують різноманітні форми краєзнавчо-туристської роботи з учнями, пам'ятаючи, що краєзнавство не існує без туризму, а туризм - без краєзнавства. Адже тільки туризм надає шкільному краєзнавству дійового творчого, суспільного характеру". Щодо шкільної краєзнавчо-туристської діяльності Олександр Остапець (1929-2002) зауважував, що вона залучає підростаючі покоління до соціального середовища (макросередо-вища), ознайомлюючи з ним, що прискорює процес виховання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення
  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу

  • Складання календарного плану

  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів

  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах

  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами

  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста

  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток