Охолодження від вітру, засмічення очей

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

Сильний вітер призводить до переохолоджень і обморожень навіть за помірно низької температури. Існують співвідношення температури повітря і швидкості вітру, за яких можуть виникнути обмороження відкритих ділянок обличчя:

Швидкість вітру, м/с2460013
Температура повітря, і °С412515117

Вітер, який викликає хурделицю, заметіль, пилову бурю, значно зменшує видимість, спотворює уявлення про відстань. Сильний вітер не тільки ускладнює пересування і призводить до втрати орієнтира, а й викликає нервову втому, пригнічений стан, особливо у малодосвідчених туристів.

Профілактика охолоджень від вітру та засмічення очей. Під час дуже сильного вітру, заметілі, пилової бурі необхідно припинити рух по маршруту і розташуватись на вимушений бівак під захистом густого лісу, крутого берега ріки тощо. У разі сильного вітру і куряви слід надівати захисні окуляри з метою попередження засмічення очей.

Перша допомога при засміченні очей* Вилучення смітинок при їх потраплянні до слизової оболонки повіки або очного яблука починають з огляду слизової оболонки нижньої повіки. Для цього потерпілого примушують дивитись прямо, вгору і великим пальцем відтягують край повіки донизу. Для огляду слизової оболонки верхньої повіки хворому пропонують дивитись прямо, вниз, при цьому край повіки відтягують і вивертають. Знайшовши смітинку, її обережно вилучають вологим тампоном, змоченим у розчині борної кислоти. Якщо смітинка не вилучається або перебуває на рогівці, потерпілого направляють до медпункту, закапавши очі розчином сульфацилу натрію (альбуциду). Після вилучення смітинки око слід повторно закапати розчином сульфацилу натрію (3-4 рази по 1-2 каплі).

Ураження атмосферною електрикою

Небезпека ураження людини блискавкою (електрикою) загальновідома, хоч трапляється рідко. Під час ураження розрядом атмосферної електрики у потерпілого виникають судомні скорочення м'язів тулуба і кінцівок, зупиняється дихання, на шкірі з'являються опіки. Ця травма може статись навіть тоді, коли людина перебувала лише поряд з місцем безпосереднього удару блискавки.

Профілактика ураження атмосферною електрикою. Якщо гроза застане туристів у лісі, не слід ховатись під високим деревом, особливо під дубом, тополею, ялиною, сосною, які ростуть далеко від інших дерев. У березу і клен блискавка вдаряє рідко. Перебуваючи під час грози на відкритій місцевості, потрібно присісти у суху яму чи канаву. Ступні ніг мають бути разом, спина рівна, груди і голова притиснуті до колін або передпліччя. Тіло повинне мінімально контактувати із землею. Необхідно враховувати і характер ґрунту: на глиняному ґрунті і поблизу водоносних поверхонь бути в грозу небезпечніше, ніж на кам'янистих або піщаних ділянках. У гірських походах туристи при появі небезпеки електричних розрядів повинні уникати скелястих виступів та інших високих точок рельєфу (див. Додатки, рис. 65). Оскільки ураженню блискавкою сприяють мокре тіло та сирий одяг, під час наближення грози слід швидко встановити намети, лягти у них, переодягнувшись у сухе, і без нагальної потреби не підніматись. Металеві предмети (посуд, сокири та ін.) рекомендується віднести на кілька метрів від табору.

Перша допомога при ураженні атмосферною електрикою. Ураженому блискавкою терміново роблять штучне дихання, під час зупинки серця - його закритий масаж і зігрівають тіло. Внутрішньо дають анальгін, амідопірин, уводять протишокові засоби. Після відновлення дихання потерпілого, який опритомнів, слід напоїти чаєм, обробити опіки і транспортувати до лікарні. Народний засіб лікування - закопування потерпілого у землю - не тільки недоцільний, а й небезпечний.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Охолодження від вітру, засмічення очей“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу

  • Складання календарного плану

  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів

  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах

  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами

  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей
  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста

  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток