У туристсько-краєзнавчих походах здійснюються краєзнавчо-географічні дослідження, які дають змогу туристам не тільки розширювати свої знання природи рідного краю (місця подорожі), а й певним чином передбачати погоду на наступний день. До них належать метеорологічні, топографічні, геологічні, геоморфологічні, гідрологічні спостереження.
Метеорологічні спостереження
Ці спостереження в туристській подорожі дають змогу орієнтуватись у погоді й передбачати її зміни в найближчі години. Крім того, вони можуть слугувати цікавим матеріалом для характеристики мікроклімату різних районів.
До метеорологічних спостережень належать спостереження за хмарністю, спостереження за вітром, снігомірні спостереження та передбачення погоди за народними прикметами.
Спостереження проводять у точно визначений час: о 01, 07,13 і 19 год. за місцевим часом у період з жовтня до березня і о 02, 08, 14 і 20 год. в інші місяці. Можна обмежитися спостереженнями о 08, 14 і 20 год. і більшість досліджень проводити без приладів, візуально.
Спостереження за хмарністю. їх здійснюють з відкритого місця візуально за десятибальною шкалою. Безхмарне небо - 0 балів. Якщо хмарність дорівнює 10 балам, небо повністю закрите хмарами. Якщо хмари закривають 1/10, 3/10 неба, то хмарність відповідно дорівнює 1, 2, 3 тощо балів.
За висотою, на якій хмари розташовуються, їх класифікують на хмари верхнього ярусу (тонкі, білі, що не дають тіні і опадів, віщують зміну погоди); середнього ярусу (світлі, синювато-сірі, які всуціль закривають небо, або у вигляді хвиль, більших за хмари верхнього ярусу, крізь які сонце майже не просвічує); нижнього ярусу (низькі, сірі, складаються із великих важких скупчень, валів, що закривають небо суцільним покривом).
Спостереження за вітром. Воно полягає у визначенні напрямку і швидкості вітру. Якщо приладів немає, його швидкість визначають за шкалою Бофорта (табл. 5.1).
Таблиця 5.1
Вітрові бали (за шкалою Бофорта)
| Ознаки | Бал | Вітер | Швидкість вітру, м/с | |
| Наземні предмети | Водна поверхня | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Дим піднімається вгору. Прапор не майорить | Дзеркальна | 0 | Штиль | 0-0,5 |
| Дим слабо відхиляється, листя шелестить. Полум'я сірника слабо відхиляється | З'являються невеликі лускоподібні хвилі без "баранців" | 1 | Тихий | 0,6-1,7 |
| Рухаються тонкі гілки, прапор ледь майорить. Полум'я сірника швидко гасне | Короткі, добре виражені хвилі, гребені їх починають перевертатись, але піна не біла, а скловидна | 2 | Легкий | 1,8-3,3 |
| Гойдаються невеликі гілки, прапор майорить | Гребені, хвилі перевертаються, піна біла | 3 | Слабкий | 3,4-5,2 |
Закінчення таблиці 5.1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Розгойдуються великі гілки. Прапор майорить паралельно до землі, підіймається курява | Хвилі стають довшими, подекуди утворюються · "баранці" | 4 | Помірний | 5,3-7,4 |
| Розгойдуються невеликі стовбури дерев. Свистить у вухах | Усе вкрито "баранцями* | 5 | Свіжий | 7,5-9,8 |
| Розгойдуються дерева. Сильно рве намети | Утворюються дуже великі гребені, "баранці" на гребенях хвиль | 6 | Сильний | 9,9-12,4 |
| Зриває намети. Нахиляються невеликі дерева | Хвилі накочуються одна на одну. Вітер зриває з гребенів білу піну | 7 | Міцний | 12,5-15,2 |
| Ускладнюється пересування. Ламаються тонкі гілки. Нахиляються великі дерева | Висота і довжина хвиль помітно зростає | 8 | Дуже сильний | 16,3-18,2 |
| Ламаються великі дерева, пошкоджуються дахи | Високі горо-подібні хвилі 3 довгими гребенями, що перевертаються | 9 | Шторм | 18,3- 21,5 |
| Зриває дахи. Вириває із коренем дерева | Уся водна поверхня стає білою від піни | 10 | Сильний шторм | 21,6-25,1 |
| Відбуваються великі руйнування | Високі хвилі закривають кораблі | 11 | Дуже сильний шторм | 25,2-29 |
| Відбуваються суцільні руйнування і спустошення | Водяний пил, що зривається з гребенів, значно зменшує видимість | 12 | Ураган | Більше 29 |
Снігомірні спостереження. У зимовому поході доцільно проводити спостереження за сніговим покривом: характером його поверхні, товщиною, однорідністю залягання тощо. їх здійснюють візуально і за допомогою лижної палиці з кільцем, яке можна легко зняти - найпростішої снігової мірки. Користуючись цією палицею, можна виміряти товщину снігового покриву і глибину лижні, а знаючи опорну площу лижі і вагу туриста з рюкзаком, приблизно визначити запаси вологи в снігу. Обов'язково слід позначати особливі метеорологічні явища (випадання опадів), грозові, оптичні та інші явища (росу, град, іній, заморозки, заграви, веселку, мерехтіння зірок, заметіль тощо).
Найпростішими приладами для вимірювання снігу є: термометр, барометр-анероїд, психрометр Ассмана, ручний анемометр.
Усі метеорологічні спостереження необхідно записувати у щоденник погоди. У ньому зазначають місце, дату, строки спостережень, а також їх результати (тиск, вологість і температуру повітря, напрямок і швидкість вітру, форму хмар, хмарність і певні атмосферні явища).
Обов'язково необхідно записувати прогноз погоди за місцевими прикметами і потім виявити відповідність прогнозу дійсності.
Передбачення погоди за народними прикметами. Прогноз погоди за місцевими метеорологічними ознаками можуть здійснювати туристи з урахуванням усіх метеорологічних явищ.
Народні прикмети уможливлюють передбачення погоди для порівняно обмеженої території протягом доби. Для достовірності прогнозу потрібно врахувати багато природних явищ у комплексі, а не дві-три прикмети.
Ознаки малохмарної погоди, без опадів (улітку - теплої, взимку - морозної):
• 1. Під час заходу і сходу сонця зоря жовта, золотиста, рожева. її зеленуватий колір вказує на тривале збереження характеру погоди.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей“ на сторінці 1. Приємного читання.
