Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

У туристсько-краєзнавчих походах здійснюються краєзнавчо-географічні дослідження, які дають змогу туристам не тільки розширювати свої знання природи рідного краю (місця подорожі), а й певним чином передбачати погоду на наступний день. До них належать метеорологічні, топографічні, геологічні, геоморфологічні, гідрологічні спостереження.

Метеорологічні спостереження

Ці спостереження в туристській подорожі дають змогу орієнтуватись у погоді й передбачати її зміни в найближчі години. Крім того, вони можуть слугувати цікавим матеріалом для характеристики мікроклімату різних районів.

До метеорологічних спостережень належать спостереження за хмарністю, спостереження за вітром, снігомірні спостереження та передбачення погоди за народними прикметами.

Спостереження проводять у точно визначений час: о 01, 07,13 і 19 год. за місцевим часом у період з жовтня до березня і о 02, 08, 14 і 20 год. в інші місяці. Можна обмежитися спостереженнями о 08, 14 і 20 год. і більшість досліджень проводити без приладів, візуально.

Спостереження за хмарністю. їх здійснюють з відкритого місця візуально за десятибальною шкалою. Безхмарне небо - 0 балів. Якщо хмарність дорівнює 10 балам, небо повністю закрите хмарами. Якщо хмари закривають 1/10, 3/10 неба, то хмарність відповідно дорівнює 1, 2, 3 тощо балів.

За висотою, на якій хмари розташовуються, їх класифікують на хмари верхнього ярусу (тонкі, білі, що не дають тіні і опадів, віщують зміну погоди); середнього ярусу (світлі, синювато-сірі, які всуціль закривають небо, або у вигляді хвиль, більших за хмари верхнього ярусу, крізь які сонце майже не просвічує); нижнього ярусу (низькі, сірі, складаються із великих важких скупчень, валів, що закривають небо суцільним покривом).

Спостереження за вітром. Воно полягає у визначенні напрямку і швидкості вітру. Якщо приладів немає, його швидкість визначають за шкалою Бофорта (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Вітрові бали (за шкалою Бофорта)

ОзнакиБалВітерШвидкість вітру, м/с
Наземні предметиВодна поверхня
12345
Дим піднімається вгору. Прапор не майоритьДзеркальна0Штиль0-0,5
Дим слабо відхиляється, листя шелестить. Полум'я сірника слабо відхиляєтьсяЗ'являються невеликі лускоподібні хвилі без "баранців"1Тихий0,6-1,7
Рухаються тонкі гілки, прапор ледь майорить. Полум'я сірника швидко гаснеКороткі, добре виражені хвилі, гребені їх починають перевертатись, але піна не біла, а скловидна2Легкий1,8-3,3
Гойдаються невеликі гілки, прапор майоритьГребені, хвилі перевертаються, піна біла3Слабкий3,4-5,2

Закінчення таблиці 5.1

12345
Розгойдуються великі гілки. Прапор майорить паралельно до землі, підіймається куряваХвилі стають довшими, подекуди утворюються · "баранці"4Помірний5,3-7,4
Розгойдуються невеликі стовбури дерев. Свистить у вухахУсе вкрито "баранцями*5Свіжий7,5-9,8
Розгойдуються дерева. Сильно рве наметиУтворюються дуже великі гребені, "баранці" на гребенях хвиль6Сильний9,9-12,4
Зриває намети. Нахиляються невеликі дереваХвилі накочуються одна на одну. Вітер зриває з гребенів білу піну7Міцний12,5-15,2
Ускладнюється пересування. Ламаються тонкі гілки. Нахиляються великі дереваВисота і довжина хвиль помітно зростає8Дуже сильний16,3-18,2
Ламаються великі дерева, пошкоджуються дахиВисокі горо-подібні хвилі 3 довгими гребенями, що перевертаються9Шторм18,3- 21,5
Зриває дахи. Вириває із коренем дереваУся водна поверхня стає білою від піни10Сильний шторм21,6-25,1
Відбуваються великі руйнуванняВисокі хвилі закривають кораблі11Дуже сильний шторм25,2-29
Відбуваються суцільні руйнування і спустошенняВодяний пил, що зривається з гребенів, значно зменшує видимість12УраганБільше 29

Снігомірні спостереження. У зимовому поході доцільно проводити спостереження за сніговим покривом: характером його поверхні, товщиною, однорідністю залягання тощо. їх здійснюють візуально і за допомогою лижної палиці з кільцем, яке можна легко зняти - найпростішої снігової мірки. Користуючись цією палицею, можна виміряти товщину снігового покриву і глибину лижні, а знаючи опорну площу лижі і вагу туриста з рюкзаком, приблизно визначити запаси вологи в снігу. Обов'язково слід позначати особливі метеорологічні явища (випадання опадів), грозові, оптичні та інші явища (росу, град, іній, заморозки, заграви, веселку, мерехтіння зірок, заметіль тощо).

Найпростішими приладами для вимірювання снігу є: термометр, барометр-анероїд, психрометр Ассмана, ручний анемометр.

Усі метеорологічні спостереження необхідно записувати у щоденник погоди. У ньому зазначають місце, дату, строки спостережень, а також їх результати (тиск, вологість і температуру повітря, напрямок і швидкість вітру, форму хмар, хмарність і певні атмосферні явища).

Обов'язково необхідно записувати прогноз погоди за місцевими прикметами і потім виявити відповідність прогнозу дійсності.

Передбачення погоди за народними прикметами. Прогноз погоди за місцевими метеорологічними ознаками можуть здійснювати туристи з урахуванням усіх метеорологічних явищ.

Народні прикмети уможливлюють передбачення погоди для порівняно обмеженої території протягом доби. Для достовірності прогнозу потрібно врахувати багато природних явищ у комплексі, а не дві-три прикмети.

Ознаки малохмарної погоди, без опадів (улітку - теплої, взимку - морозної):

• 1. Під час заходу і сходу сонця зоря жовта, золотиста, рожева. її зеленуватий колір вказує на тривале збереження характеру погоди.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу

  • Складання календарного плану

  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів

  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах

  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами

  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста

  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей
  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток