Складання календарного плану

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

Календарний план подорожі, графік руху і розрахунок денних переходів розробляють залежно від складності маршруту, фізичної і технічної підготовленості учасників групи, ваги рюкзаків, а також наявності певних екскурсійних об'єктів, для огляду яких необхідні зупинки.

У пішому поході в середньому туристи проходять 15-25 км на день. Якщо рюкзак важкий (особливо у перші дні руху) або маршрут пролягає по пересіченій місцевості з наявністю природних перешкод, а також якщо у складі групи є слабопідготовлені початківці, денний перехід треба зменшити до 12-18 км. Збільшення навантаження має відбуватися поступово. Так, у пішому поході І-II категорій складності кілометраж по днях може бути таким: 15,18, 20, 22 км, днювання, 22, 25, 20, 18 км. За складного профілю маршруту найтяжчими бувають другий і третій дні подорожі. Тому кілометражу у перші три дні можна не збільшувати, а днювання робити на четвертий день.

У лижних походах вихідного дня навіть туристи-початківці порівняно легко проходять по 20-ЗО км на день. Під час руху по сніговій цілині з подоланням природних перешкод або в умовах складного орієнтування швидкість зменшується до 12-15 км на день. Значно спадає темп руху у відлигу, заметіль, за різкого похолодання; сильний зустрічний вітер краще перечекати. Тому до 1/4-1/5 усього часу в зимовому поході планується як резервний і залишається на непередбачені затримки у дорозі.

Час, потрібний для того, щоб піднятися на височину чи гору, у гірському поході визначають шляхом складання непередбачуваних витрат часу на рух групи по горизонталі (середня швидкість 3-4,5 км/год.) і підіймання по вертикалі (швидкість приблизно 0,3- 0,4 км/год.). Тривалість спуску нескладним шляхом розраховують, виходячи зі швидкості 4-6 км/год. При плануванні переходів не можна забувати про можливі погіршення погоди, різке підвищення рівня води (і ускладнення переправ), лавинонебезпеку тощо.

Крім загального кілометражу, кількості і якості перешкод, екскурсійних об'єктів на маршруті і необхідного резерву днів на негоду під час розроблення календарного плану у водному поході враховують такі специфічні показники, як нахил і звивистість ріки, швидкість її течії, причому не тільки середньої на маршруті, а й на окремих його ділянках. Якщо нахил ріки 1-1,5 м/км і швидкість течії 4-5 км/год., швидкість руху туристів буде меншою за суму швидкості течії і їх власної швидкості. При поступовому збільшенні нахилу і швидкості течії швидкість руху групи може не збільшуватися, оскільки потрібно багато часу на попередній огляд перешкод і попередження аварійних ситуацій (туристам-початківцям у подорож такими ріками вирушати не варто).

Реальна швидкість руху проти течії становить 1-2 км/год., а на подолання на рівнинній річці перешкоди, яка потребує проводки або волока, витрачається приблизно одна година. У середньому для розрахунків можна передбачати, що швидкість туристського судна в поході І-II категорій складності - 4- 5 км/год.

Профіль маршруту

Під час підготовки водного, гірського або гірськолижного маршруту, навіть найпростішого, необхідно побудувати його профіль. Профіль водного маршруту має бути у двох масштабах: малий - для позначок по довжині маршруту, великий - для запису урізів води.

На профіль із літературних і картографічних джерел переносять визначені кути схилів, дані про характер долини, берега, дна, позначають місця природних і штучних перешкод. Це дає змогу реально оцінити особливості і складність маршруту, розбити його для зручності проходження на ділянки, які потребують приблизно однакових техніки і тактики руху.

Отже, визначення і розроблення маршруту - ключовий етап роботи з організації і підготовки подорожі, який прогнозує успішність її проведення. Так, в організації масової подорожі особливе значення має правильний вибір ділянок денних походів і зручних місць ночівлі. У навчальних походів характер маршруту, послідовність і особливості природних перешкод визначають їх ефективність, а для спортивних походів важливими є складності маршруту, логічна послідовність його проходження і відповідність досвіду учасників.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Складання календарного плану“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу

  • Складання календарного плану
  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів

  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах

  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами

  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста

  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток