Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

Іноді виникають непередбачувані ситуації, пов'язані із труднощами, які виникають у поході (погодні умови, лроблеми на маршруті тощо). Це змушує організувати незаплановану зупинку навіть за відсутності намету. У такому випадку необхідно вміти влаштовувати найпростіші укриття.

Ночівлі без намету влітку

За потреби зупинитись на непередбачений привал або ночівлю і швидко розбити бівак доводиться користуватися лише підручними матеріалами, що заміняють звичайний намет. Уночі на цьому біваку (особливо у прохолодну погоду) організовують змінне чергування. До обов'язків чергових входять підтримування вогню, просушування речей, кип'ятіння води, контролювання того, щоб усі туристи були добре вкриті.

Улітку найпростішим укриттям, що замінює намети, є шматок капрону, тонкого брезенту, поліетиленової плівки, з яких можна швидко зробити надійний тент. Залежно від кількості туристів у групі і розміщення опори він може бути односкатним або двоскатним, натягуватись низько чи високо над землею. Цей тент також використовують для захисту вогнища від дощу і вітру. За відсутності матеріалу для нього туристи вкриваються гілками густої ялини або сосни, розташовуються у заглибленні скелі тощо.

Ночівля без намету взимку

Взимку, якщо немає намету для захисту від холоду і вітру, на біваку можна зробити заслін. Із цією метою між деревами встановлюють горизонтальну жердину або натягують опорну мотузку, на яку спирається каркас із товстих гілок, переплетений тонкими. Щоб тепло краще виділялося від вогнища, внутрішню поверхню заслону покривають поліетиленовою плівкою, а ложе роблять дещо нахиленим у бік вогню. Опорою для ніг і засобом запобігання їх перегріванню є прикріплена кілками біля нижнього краю ложа поперечна колода. Ззовні заслін присипають снігом (див. Додатки, рис. 59, 60, 61, 62, 68). Якщо гілок не вистачає, заслін будують із лиж і лижних палиць, які вертикально втикають у сніг, а відтак закріплюють на них поліетиленову плівку. Краще, якщо є підготовлений тент.

Замість заслону можна спорудити імпровізований намет із поліетиленової плівки. її перекидають через мотузку, яку натягують на висоті приблизно 1 м між двома деревами так, щоб утворився двоскатний дах. Із торців плівку загортають полотнищами одна на одну і всі краї надійно присипають снігом.

Надійне укриття можна також вирити біля підніжжя дерева, якщо є великі густі ялини або інші хвойні дерева і високий сніговий покрив. Зверху яму перекривають плівкою. У такому разі розкладати вогонь поряд із кроною дерев не можна: він пошкодить дерево, а сніг із гілок може впасти і загасити вогнище (див. Додатки, рис. 59).

Іноді туристи організовують ночівлю за так званим мисливським способом. За 2-3 години до сну розпалюють жарке багаття і добре прогрівають землю. Відтак вогнище переносять і щільно лягають на просохлий теплий ґрунт, підкладаючи на нього рюкзаки та інше м'яке спорядження.

Снігові печери (ями) є єдиним укриттям для туристів під час вимушеної зимової ночівлі без намету в степовій місцевості. Зручним місцем для їх спорудження є ділянки зі щільним і товстим сніговим покривом: замети, схили ярів тощо. Необхідно викопати будь-якими підручними засобами яму, а відтак, улаштувавшись у ній, щільно закрити вхідний отвір.

Там, де сніговий покрив особливо міцний, а товщина снігу незначна і не дає змоги вирити глибоку яму (наприклад, на льоду великих водоймищ, сонячних і навітряних малосніжних схилах), для укриття споруджують снігову хатину - "іглу": пилками-ножівками нарізають снігові блоки і вкладають рядами у вигляді напівсфери. За відсутності навичок роботи зі снігом стелю будують із лиж і лижних палок, покривають поліетиленовою плівкою і обкладають сніговими пластинами. Для кращого збереження тепла кубатура ям, печер і хатин має бути мінімальною (див. Додатки, рис. 60).

Якщо спорудити "іглу" не можна через відсутність снігу, а товщина снігового покриву і характер рельєфу унеможливлюють викопування печери або ями, можна побудувати тимчасове снігове укриття типу землянки (див. Додатки, рис. 61).

Для побудування укриття із сухого сипучого снігу рекомендується по периметру майбутніх стін увіткнути лижні палки, кілки, міцні гілки на відстані 20-30 см одна від одної, за допомогою лавинних лопаток і відер накидати ззовні, а також ізсередини сніг, утворивши нахилені стіни. Зверху їх слід перекласти лижами та накрити поліетиленовою плівкою. Для кращої теплоізоляції плівку необхідно стелити у два шари, проклавши між ними декілька легких гілляк для утворення повітряної камери. Вхід (лаз) в укриття також закрити подвійною плівкою. Під час відлиги стіни укриття будують із великих куль снігу.

Укриття можна зробити швидко, якщо заздалегідь узяти в похід металеве кільце із 13 пластин із прорізами для лижних носів. Ці кільця є верхньою опорою 12 лиж, які утворюють каркас туристського "чуму". На лижі чіпляють поліетиленову плівку, з боків і згори притискають снігові блоки. Під час транспортування кільця складають як мірний метр (див. Додатки, рис. 62).

Поведінка туристів в укриттях

Перебуваючи в укриттях, слід надіти на себе весь теплий одяг, на дно укриття покласти решту речей, максимально ізолювавши себе від снігу. Штормівку (якщо вона суха) рекомендується заправити у штани, капюшон надіти на голову. Для збереження тепла рукава її можна втягнути всередину, а руки витягти з рукавів і притулити до тіла. Взуття не потрібно знімати з ніг, а лише розшнурувати його і заховати ноги (краще по 2 особи) у рюкзак, який злегка затягують під колінами і кладуть на гілки, хмиз тощо.

Розташовуючись на вимушену ночівлю, не варто шкодувати час і сили на його облаштування. Спати слід компактною групою, тісно притулившись один до одного. Для зігрівання і попередження заклякнення тіла, що перебуває у незручному положенні, необхідно почергово напружувати різні групи м'язів, рухати плечима, стегнами, ступнями, пальцями рук і ніг. Потрібно періодично вживати цукор, жири, а якщо є змога - гарячі напої. В умовах ночівель обов'язково призначати чергового, який спостерігає за станом своїх товаришів.

У критичній ситуації турист повинен подбати про індивідуальне укриття. За наявності твердого шару снігу з нього за допомогою ножівки і лопати можна швидко спорудити снігову печеру. Щілини між блоками слід заліпити снігом ззовні і зсередини, вхід закрити сніговою цеглиною (див. Додатки, рис. 6В).

Пухкий і глибокий сніг, низька температура і сильний вітер не дадуть змоги туристу зігрітись інтенсивною працею, тоді необхідно закопатись глибше у сніг, накинувши на голову штормівку, і щільніше загорнутись у будь-який одяг, спорядження. Рекомендується притиснути коліна до грудей, постійно ворушити ногами і руками, не спати. Перед тим як залізти в снігову печеру або заритись у сніг, слід на помітному місці залишити для своїх товаришів або пошукової групи яскравий, здалеку помітний знак - сигнал.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація найпростіших укриттів за відсутності намету“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу

  • Складання календарного плану

  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів

  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету
  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах

  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами

  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста

  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток