Організація місця відпочинку туристів

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

Важливе значення для повноцінного відновлення організму туристів у багатоденній подорожі має організація місця відпочинку.

Місце тривалої стоянки туристської групи називають туристський бівак. Залежно від тривалості перепочинку їх класифікують на малий привал, обідній привал, ночівлю, днювання. Організація привалу або ночівлі полягає у тому, щоб правильно вибрати місце, добре підготувати майданчик, установити намети, розкласти багаття і забезпечити захист табору від стихійних явищ природи.

Організація привалів і ночівель

Місце для малого привалу обирають на рівних і сухих майданчиках, галявині, узбіччі дороги або стежки. Бажано, щоб поряд було джерело питної води (чистий струмок). У вітряну погоду місце привалу має бути захищене від поривів вітру смугою лісу, кущами, підгірком або береговим укосом. Однак там, де є комарі і мурашники, для зупинки необхідно обирати навітряні ділянки рельєфу. Узимку привал слід обладнувати на освітлених сонцем місцях, а влітку - у затінку.

Місце для обіднього привалу, ночівлі, днювання добирають ретельніше (на березі річки, озера тощо). Це часто залежить від наявності рівного майданчика для наметів і достатньої кількості сухостою та трісок, мальовничості краєвидів. Важливою умовою є також наявність придатної для використання проточної води. Однак у зимових умовах це не обов'язково, оскільки воду можна видобути зі снігу.

Зупиняючись улітку на річці, уздовж якої є населені пункти, туристський табір слід розбивати вище за течією від села, водопоїв та бродів. Рекомендовано обирати місце зі зручними спусками до води і безпечним дном. Під час ночівлі надають перевагу місцям, які рано освітлюються сонцем, - східні схили горбів, східна галявина лісу, берега річки тощо, оскільки тут швидше зникає роса.

У природних лісопаркових місцях, які перебувають під охороною, зону туристського табору можна обирати тільки на спеціально відведених територіях. Привали і ночівлі заборонено облаштовувати там, де за станом ґрунту, рослин або наявністю стоку води туристська стоянка може завдавати ерозії.

Обираючи місця для привалів і ночівель, необхідно дотримуватись таких вимог:

• 1. Не зупинятись табором на річкових мілинах, що затоплюються, у руслах пересохлих потоків або на низинних островах.

• 2. У гірському районі необхідно враховувати особливості рельєфу і погоди. Для запобігання каменепадам, лавинам, зсувам не розташовуватись біля підніжжя високих скель, під карнизами, рухливими осипами, в лавинонебезпечних кулуарах.

• 3. Не можна зупинятись під час грози, що наближається, на верхівках пагорбів, перевалах, оскільки там існує ризик ураження атмосферною електрикою.

• 4. У лісі слід обережно поводитися із вогнем і не розбивати табір безпосередньо серед хвойного лісу або в сухому чагарнику, поряд із гнилими або підрубленими деревами, тому що неочікуваний порив вітру або блискавка може звалити їх на туристів.

Режим ночівлі і днювання

Правильний режим допомагає забезпечити туристам повноцінний відпочинок і сон. Туристи-початківці у подорожах часто засиджуються біля багаття за північ і часто не висипаються. Тому керівник наперед оголошує про час загальної підготовки до сну (зазвичай о 23.00), після чого не допускає гамору в таборі.

Ночівлі і днювання передбачають відведення певного часу на перевірку і ремонт особистого спорядження та одягу, суспільно корисну роботу і спостереження за природою, розваги, фізичні вправи, спортивні ігри, тренування, рибальство, збирання грибів та ягід тощо. Днювання слід також використовувати для кращого ознайомлення з навколишньою місцевістю, екскурсій, прогулянок.

Організація малого привалу. Обравши майданчик для малого привалу, керівник зупиняє туристів і розподіляє між ними обов'язки. Зазвичай один із туристів роздає бутерброди, кислі цукерки або вітаміни, другий - іде за питною водою. Решта туристів знімає рюкзаки і розташовується на 10-хвилинний відпочинок на пеньках, звалених деревах або сухій землі. Ті туристи, які найбільше втомились, можуть лягти на будь-яку підстилку і підняти ноги догори (наприклад, покласти їх на рюкзак). Корисно робити невелику розминку.

Малий привал у зимових умовах відрізняється від привалів у іншу пору року. Перед зупинкою на привал група знижує темп руху, щоб "розігріті" лижники могли поступово "охолонути". Після зупинки необхідно відразу одягнути додаткову куртку або фуфайку. Якщо є можливість, випити гарячого чаю, кави або какао. Рюкзак рекомендовано повісити на гілку дерева, поставити на очищений від снігу пеньок або за їх відсутності опустити на свої лижі. Сідати на нього не можна, але якщо у ньому немає продуктів, які можна роздавити, то інколи це дозволяється. У холодну пору малий привал має тривати не більше 5-10 хв.

Організація обіднього привалу. Зупинившись на обід, один-два туристи ідуть за водою, третій починає розпалювати вогнище, четвертий - обладнує його, решта - іде на пошуки палива.

Принісши воду та дрова і розпаливши вогнище (багаття), навколо нього залишаються чергові, які підтримують вогонь і готують їжу. Решта туристів відпочиває, купається, грає у спортивні ігри, ловить рибу, збирає гриби, ягоди тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація місця відпочинку туристів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу

  • Складання календарного плану

  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів
  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах

  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами

  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста

  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток