Поранення гострими предметами

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

Невміле використання або недисципліноване поводження туриста з будь-якими ріжучими предметами може бути причиною поранень та порізів. Звичайно це трапляється під час заготівлі дров, падіння з ножем або сокирою в руках чи просто внаслідок необережності.

Профілактика поранень гострими знаряддями. Із цією метою туристам слід дотримуватись таких правил:

• а) на маршруті сокири, пилки, ножі носити тільки у чохлах;

• б) на привалах гострі предмети складати тільки у визначеному місці (ні в якому разі не втикати їх у дерева, зокрема на висоті людського зросту);

• в) під час ночівлі гострі знаряддя ховати під намет;

• г) сокирою та пилкою працювати в рукавицях;

ґ) обрубуючи гілки із дерева, що лежить, необхідно перебувати з іншого боку його стовбура;

д) не грати в ігри, пов'язані з киданням ножів або сокир у дерева.

Перша допомога при пораненнях. Якщо поріз або садно невеликі, необхідно прибрати бруд із рани за допомогою тампона, змочивши його йодом або розчином діамантового зеленого, припудрити рану порошком стрептоциду і накласти антисептичну пов'язку. Подряпини можна заклеїти клеєм БФ або заліпити бактерицидним пластиром. Якщо немає ліків, шкіру можна промити бензином, водою з милом.

Під час венозної або капілярної кровотечі, коли кров заливає рану, на неї накладають стискувальну пов'язку за допомогою індивідуального пакета, поранену кінцівку піднімають угору. Артеріальну кровотечу можна зупинити, притиснувши судини вище пошкодженого місця. Якщо вражено руку, необхідно притиснути плечову артерію, якщо ногу - великими пальцями обох рук притиснути артерію до лобкової кістки (див. Додатки, рис. 64).

Під час кровотечі, що не спиняється, застосовують джгут, правильність накладання якого визначають по зупиненню кровотечі і зникненні пульсу (крім переферії). Замість джгута можна користуватись також ременем, мотузкою, рушником, обов'язково підклавши під них складену у кілька разів хустинку, марлю тощо. Джгут може перебувати на кінцівці не більше 1 год., а в умовах лижного або гірського походу (на холоді) - ЗО хв. По закінченні цього терміну його необхідно послабити і, якщо кровотеча не зупинилась, знову затягнути через декілька хвилин. Потерпілому рекомендовано зробити ін'єкцію протиправцевої сироватки і залежно від його стану транспортувати до найближчого медпункту.

Лікування гнійних ран передбачає насамперед очищення їх від гною, чому сприяють пов'язки з міцним розчином кухонної солі (1 чайна ложка на півсклянки води). Чим сильніше нагниває рана, тим частіше слід робити перев'язки, однак не більше 2-3 разів на день. Після того як рана очиститься від гною і її поверхня стане рожевою, слід накладати пов'язки із маззю (синтоміцинова емульсія), Змінюючи їх не частіше 1 разу на день.

Отруєння продуктами харчування і шлунково-кишкові захворювання. Споживання недоброякісних продуктів може спричинити харчове отруєння або гострий розлад шлунку. Симптомами захворювання є сильний біль у животі, гострий пронос, нудота, послаблення серцевої діяльності, підвищення температури. Оскільки їжу готують на всіх туристів, отруєння може одночасно вразити більшу частину групи в неочікуваний момент (слід мати на увазі, що інкубаційний період харчового отруєння триває кілька годин).

До шлункових захворювань може також призвести порушення режиму харчування: великі перерви у вживанні ЇЖІ, харчування сухою їжею, дуже гаряча або жирна їжа, погана вода тощо. Особливо часто хворіють туристи-новачки, які тамують спрагу водою із забруднених струмків, боліт або калюж, що містять небезпечні мікроорганізми або хімічні речовини.

Профілактика отруєння продуктами харчування. Для попередження отруєнь продуктами харчування необхідно дотримуватись правил гігієни у похідних умовах: не вживати варених сортів ковбаси, непереварених м'ясних і молочних продуктів домашнього приготування, зіпсованих консервів; питну воду брати тільки із чистих джерел і кип'ятити; не залишати для повторного вживання консервованих продуктів у відкритих банках (особливо металевих); не їсти продуктів із несвіжим запахом або таких, що втратили свій природний вигляд і колір.

Перша допомога при отруєнні. Насамперед слід промити шлунок, випивши кілька склянок теплої води із содою до появи блювання. Повторити промивання шлунка декілька разів, відтак випити півсклянки блідо-рожевого розчину перманганату калію і протягом трьох днів уживати по 1 пігулці ентеросептолу або інтестопану 4 рази на день. Надалі необхідно дотримуватись суворої дієти, пити міцний чай. Залежно від стану хворого його слід доставити на огляд лікаря. При болю рекомендуються серцеві і болезаспокійливі засоби.

Перша допомога при печії, болю в шлунку і його розладі. Лікування за цих симптомів передбачає дотримання режиму харчування. Під час печії не можна вживати кислі продукти, чорні сухарі, кисіль, солодощі, смажену птицю, спеції, сіль. Слід споживати молоко, каші (рисову, гречану, манну); сода або товчене вугілля (карболен) також усунуть або зменшать печію. Біль у животі передбачає прикладання гарячої грілки (нагрітого піску, каменя), із препаратів вживають бесалол по 1 пігулці 2-3 рази на день. Розлади шлунку лікують бесалолом і ентеросептолом (по 1 пігулці 2-3 рази на день).

Наступний розділ:

Хірургічні захворювання


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поранення гострими предметами“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу

  • Складання календарного плану

  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів

  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах

  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами
  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста

  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток