Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

Лижні туристсько-краєзнавчі подорожі сприяють вирішенню не тільки зальних завдань, а й вдосконаленню вмінь і навичок пересування на лижах.

Режим і розпорядок дня. У лижних подорожах залежно від тривалості світлового дня і морозів необхідно витрачати більше, ніж у пішохідних походах, часу на облаштування ночівлі і ранкові збори. У грудні - січні, а також в іншу пору року за низьких температур доводиться відхилятись від звичного режиму і виходити на маршрут не раніше восьмої-дев'ятої години ранку, а також скорочувати малі привали.

Темп руху. При пересуванні по готовій лижні загальний темп визначають за швидкістю найменш підготовленого лижника. Слід уникати різких змін темпу: періодичне перегрівання і охолодження на морозі небезпечне для здоров'я, а на маршруті не завжди є умови, щоб змінити чи висушити одяг. Під час пересування по сніговій цілині темп групи визначають за швидкістю прокладання лижні.

Порядок руху. При прокладанні лижні можливі декілька варіантів пересування. Найпоширеніший - з періодичною заміною того, хто направляє, під час пересування по глибокому сніговому покрову через кожні одну - дві хвилини. Якщо прокласти лижню важко, а в групі є непідготовлені туристи, їх необхідно розмістити через одного, призначати одразу двох туристів, які направляють рух групи.

У великій групі доцільно виокремити спеціальну команду з найдосвідченіших туристів для прокладання лижні. Можна розбити групу на дві підгрупи і організувати їх почергове пересування, щоб у той час, як одна підгрупа відпочиває на малому привалі, друга прокладала лижню.

Порядок руху на лижному спуску має гарантувати безпеку групи і враховувати технічні можливості кожного лижника. Перед спуском керівник визначає шлях, почерговість спуску туристів і пункт збору під схилом. Якщо схил великий і закритий, спускатися необхідно поетапно з проміжними зупинками. Для запобігання падінням і прискоренню пересування на безпечному схилі лижники можуть спускатися декількома паралельними лижнями.

Шлях руху. Шлях туристів у зимових походах пролягає, як правило, по прямій, чим відрізняється від прокладення шляху у піших і водних походах. Часто можна прокладати шлях через замерзлі болота і водоймища. Однак планувати навіть нескладний похід тільки по азимуту не слід. Краще скористатися будь-якою попутною лижнею або зручною для руху дорогою. За їх відсутності можна пересуватись по просіках, рідколіссю, руслах річок. Краще йти по неглибокому снігу.

Подолання лавинонебезпечної зони

Під час організації зимових подорожей у гірській місцевості найбільшу увагу слід звернути на лавинонебезпеку. Для туристі в-початківці в проходження засніжених схилів можна рекомендувати тільки при гарантії їх лавинної безпеки. В іншому разі схили слід обходити. Це слід враховувати під час вибору шляху і не планувати переходити через ями - снігозбірні воронки, під гребенями з карнизами, що нависають, і взагалі по всіх схилах, де лежить значна кількість снігу, що кожної миті може зірватися вниз.

Лавинонебезпечними можуть бути схили крутизною 15-60°, якщо глибина снігу на них більша 30 см. Перебуваючи у такій зоні, туристам не слід виходити на маршрут за несприятливого прогнозу (різкого потепління або похолодання, падіння тиску, під час і в перші дні після снігопаду, заметілі, дощу, за значного погіршення видимості). Небезпечно долати схил, якщо на ньому чи на аналогічних схилах спостерігаються сліди свіжих лавин, оповзнів.

Слід відмовитись від спроб подолання гладких схилів крутизною більше 25-30°, покритих пухким сухим снігом, який лежить на твердому ґрунті. Небезпечно пересуватися по освітлених сонцем і вкритих сирим снігом схилах. Сигналом можливого сходження лавин є осідання снігу з характерним звуком "у-ух", що свідчить про наявність глибинної наморозі - шару слабого зчеплення.

Пересуватись по схилу слід вгору або вниз лінією спуску. Вигнуті схили найбезпечніші у верхній частині, а випуклі - у нижній. Прокольні заглиблення на схилі - кулуари і жолоби - за неможливості їх обходження рекомендується долати у найвужчих місцях, маючи надійну страховку. Напрямок руху необхідно вибирати, враховуючи наявність укриття від можливої лавини на кам'янистих гребенях, за камінням, деревами. Проходячи схили, де немає повної гарантії їх лавинобезпеки, необхідно поставити спостерігача, визначити сигнал попередження про лавину.

Перед початком пересування слід усім розпустити лавинні стрічки, застібнути штормівки, заправивши їх у брюки, і капюшон. Рекомендується також послабити плечові ремені рюкзаків і витягнути руки із темляків лижних палиць. Дистанція між туристами під час пересування лавинонебезпечною ділянкою - не менше 100 м.

Рухатись у лавинонебезпечній зоні необхідно із найбільшою швидкістю. Керівник повинен стежити, щоб туристи уникали різних поворотів на лижах, падінь, тобто всього, що може спричинити струс схилу.

Подолання підйомів

На пологих підйомах рекомендується йти поступальним кроком з прихлипуванням для кращого зчеплення лиж зі снігом. На крутих і довгих схилах туристи рухаються зигзагом по серпантину. На кутах зигзагів повертають маховим поворотом навколо ноги, при цьому поворот треба починати із зовнішньої до схилу лижі. На коротких ділянках маршруту можна підніматися "ялинкою" або "нопів'ялинкою", на дуже крутих - лише "драбинкою". Важливу роль на підйомах з вантажем відіграє спирання на палиці.

Подолання спусків

У туристів-новачків, які мають, як правило, бігові лижі і кріплення, що не фіксують п'яту, техніка лижних спусків обмежується застосуванням основної стійки і періодичним гальмуванням на закритих, крутих або розкатаних ділянках "плугом" або * упором".

Порівняно зі звичайним лижником туристу, навантаженому рюкзаком, доводиться під час спуску ширше розводити ноги, далі виставляти одну лижу вперед і намагатися якомога м'якше вписуватись у нерівності рельєфу. Для того щоб рюкзак під дією інерції не совався на спині і не змінював положення центру тяжіння, його слід пристібати до пояса спеціальним паском.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу

  • Складання календарного плану

  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів

  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах

  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами

  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста

  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей
  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток