Організація харчування у подорожах

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

Харчування повинне компенсувати витрати енергії туристів під час подорожі. В умовах навіть нескладного маршруту вони становлять щоденно на кожну людину 3000-3500 ккал. Продукти слід правильно підбирати, вони мають містити оптимальну кількість жирів, білків, вуглеводів, вітамінів та мінеральних солей, крім того, бути транспортабельними, з мінімальною масою, довгим терміном зберігання. Основною вимогою добору продуктів для походу є швидкість приготування з них різних страв.

Режим харчування туристів у поході

У похідних умовах режим харчування залежить від конкретних особливостей маршруту, температури повітря, наявності палива і укриття від негоди, тривалості світлового дня тощо.

Розпорядок дня у нескладному поході звичайно передбачає триразове харчування. На обід відводять 40% денного раціону, на сніданок - 35%, на вечерю - 25%. Під час дворазового гарячого харчування, наприклад, на гірських маршрутах, на сніданок рекомендується планувати 40% добової норми калорій, на вечерю - до 35%, решта - 25% - на харчування на великому і малому привалах. На зимових маршрутах інколи також доцільно робити калорійні сніданок і вечерю, а обід має бути легким, бажано з гарячим чаєм. У будь-якому разі довгі перерви між вживанням їжі недопустимі. Для цього на другому-третьому привалі після виходу з ночівлі або обіднього привалу корисно з'їсти бутерброд, два шматки цукру і запити їх невеликою кількістю води.

Склад харчового раціону на добу у нескладній мандрівці містить такі середні кількості продуктів на одну людину:

• хліб (чорний, білий) або сухарі (галети, хрусткі хлібці) - 350-500 г;

• крупи і макаронні вироби (манна, геркулес, гречані, рисові, пшоняні, горохові концентрати; вермішель, макарони, ріжки тощо) - 180-220 г;

• супові концентрати - ЗО-40 г;

• м'ясо консервоване (тушковане, смажене, паштети)- 100-130 г;

• масло (вершкове, топлене, олія) - 40-50 г;

• молоко (згущене, сухе) - 50-80 г;

• сир -ЗО-50 г;

• цукор, цукерки з кислим наповнювачем - 130- 150 г;

• сіль, цибуля, часник, спеції, напої (чай, кава, кисіль, компот) - 60-80 г.

Набір цих продуктів має калорійність 3000- 3500 ккал і разом із упаковкою важить 1200-1500 г.

Водно-сольовий режим харчування

Великі фізичні навантаження, висока температура та значна сухість повітря передбачають втрату організмом 3-5 л води на добу. Правильно компенсувати ці витрати допомагає чітке дотримання водно-сольового режиму. Вживати рідину під час подорожі рекомендується здебільшого під час сніданку, обіду і вечері: тільки у цей час туристи можуть пити до повного втамування спраги. На коротких привалах у спекотний час необхідно лише прополоскати горло водою. Під час руху пити не можна, у разі спраги слід смоктати льодяники, сухий чорнослив або невеликий (звичайний, чистий) камінець (голиш).

Очищення води, якщо поблизу немає проточної, а є лише каламутне водосховище чи болото, здійснюють так: виривають ямку і чекають, коли вона наповниться водою. Відтак воду обережно вичерпують і виливають, після чого 2-3 рази ямка наповнюється чистою водою, яку слід прокип'ятити.

Не отримавши чистої води в такий спосіб, необхідно кинути в неї алюмінієві квасці (дрібку на відро води).Через 5-8 хв. мул осяде на дно. За відсутності квасців можна взяти кухонну сіль. Для закінчення дезінфекції питної води слід розчинити в ній перманганат калію до появи слабкого рожевого відтінку або використати інші дезінфікувальні засоби, наприклад таблетки пантоциду.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація харчування у подорожах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу

  • Складання календарного плану

  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів

  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах
  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами

  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста

  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток