Організація харчування у подорожах

Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

Видобування води у пустелі

У пустелі воду шукають у долинах між барханами, де вона доступна на глибині 1-2 м. Індикатором наближення води є такі пустельні рослини, як тополя різнолиста та дикий кавун.

Видобувати воду із піску можна за допомогою плівкового конденсатора. Для цього прозорою плівкою з гідрофотного пластику накривають яму, вириту в ґрунті. Для надання плівці конусної форми всередину кладуть вантаж, краї ретельно присипають піском або притискають камінцями. Пройшовши крізь прозору плівку, сонячні промені абсорбують вологу із ґрунту. Випаровуючись, вода накопичується на внутрішній поверхні плівки і стікає у відро.

Напої. Раціонально підібрані і правильно приготовані напої краще втамовують спрагу, ніж питна вода. Це фруктовий, ягідний і овочевий соки. Однак вони придатні лише у нетривалих походах, для тривалих краще брати звичайну воду, підкислену вишневим або іншими екстрактами (1-2 чайних ложки на флягу води). У горах, а також взимку туристам доводиться пити воду гірських рік, талі кригу і сніг. У такій воді майже немає мінеральних солей, що призводить до сольового дефіциту і порушує водно-сольовий обмін. Для мінералізації води до неї додають гліцерофосфат - спеціальний сольовий препарат, у якому є солі натрію, фосфору, магнію, калію. На флягу необхідно 2-3 чайних ложки препарату і трохи цукру або 2-3 таблетки глюкози з аскорбіновою кислотою. Добре втамовує спрагу зелений чай, який збільшує слиновиділення і знижує сухість у роті.

Варіанти раціонів харчування

Подорож населеною місцевістю дає змогу брати менше продуктів, ніж заплановано на весь маршрут. У дорозі можна купити хліб, цукор, крупи, сухарі, сіль тощо. Однак у разі тимчасової відсутності в одному з населених пунктів будь-якого продукту необхідно мати із собою певний резерв. Під час подорожі запас продуктів поповнюється також за рахунок свіжих овочів, фруктів, молока, сиру, яєць та ін.

Зменшений за масою раціон харчування

Добову норму продуктів зменшують за рахунок вживання висушених і висококалорійних продуктів, зменшення об'єму разових порцій, а також спрощення асортименту продуктів. Наприклад, на сніданок готують в обмеженій кількості гречку, рис або вермішель із м'ясом, на обід - суп (у пакетах), на вечерю - молочні каші із манки або геркулесу, між основними періодами вживання їжі споживають корейку і сало, а під час великих навантажень - мед, горіхи тощо.

Калорійність добового набору продуктів для спрощеного раціону має бути не менше 3000 ккал., маса (з урахуванням упаковки) - до 650-700 г.

У тривалі водні походи беруть більшу кількість продуктів. Це дає змогу додавати до раціону борошно, олію, масло, рибні й овочеві консерви, картопляне борошно, дріжджі, томатний та інші соуси, різні приправи.

Маса рюкзака у гірському поході відіграє важливу роль, тому набір продуктів строго лімітований. Рекомендується частину продуктів брати в обезводненому вигляді, зменшувати кількість сухарів, масла і круп, а нестачу калорійності раціону доповнювати сухими вершками або іншими висококалорійними продуктами.

Перебування на висоті спричиняє зниження апетиту, тому в їжу слід додавати лимонну і аскорбінову кислоти, спеції (лавровий лист, гірчицю, перець), гострі приправи (томатну пасту, аджику). Із інших продуктів для гірського походу найкраще підходить тарань, курага, родзинки, глюкоза і халва.

У лижному поході так само, як і в гірському, зменшення кількості продуктів і збільшення їх калорійності досягають включенням до раціону більшої, ніж влітку, кількості жирів (масло, шпик, сухі вершки). Для вітамінізації їжі до нього додають часник, цибулю, щоб підтримати сили - глюкозу з вітамінами, чорнослив тощо. Брати сир у зимовий похід не рекомендується, оскільки він замерзає і стає несмачним.

Розраховуючи раціон харчування, слід зважати на те, що найсприятливіше співвідношення білків, жирів і вуглеводів у їжі - 1:1:4.

У табл. 2.7 вказано назви продуктів і їх калорійність.

Таблиця 2.7

Продукти та їх калорійність

ПродуктиКількість речовин, що засвоюються (в г на 100 г продукту)Кількість ккал. (У 100 г продукту)
білкижиривуглеводи
М'ясо тушковане25,512,80,5223
Свинина тушкована13,427,80,4315
Молоко згущене з цукром7,18,654,9334
Вершки згущені з цукром8,118,546,6396
Молоко сухе27,124,625,8480
Хліб житній4,70,739,2187
Пшеничні сухарі10,51,268,5335
Цукор0098,9406
Крупи гречані8,62,362,4312
Крупи манні9,50,770,4334
Крупи вівсяні8,95,959,8336
Крупи ячмінні і перлові6,31,266,2310
Пшоно8,22,263,8316
Рис6,40,972,0330
Вироби макаронні9,60,871,2338
Горох15,22,149,3286
Ковбаса напівкопчена14,531,1-349
Ковбаса копчена18,936,4-420
Шпик1,878,6-739
Масло вершкове0,579,30,5742
Масло топлене-94,1-875
Сир19,227,03,4348
Порошок яєчний49,934,2523

Отже, режим харчування і його раціон залежать від тривалості та складності походу. Тому відповідно до виду походу необхідно заздалегідь продумати оптимальний раціон, який компенсуватиме затрати енергії туристів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація харчування у подорожах“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Основні засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнівської і студентської молоді

  • Розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності у XVIII-XIX ст.

  • Основні тенденції розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності від початку XX ст. до сьогодення

  • Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи освітніх закладів

  • Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності

  • Екскурсія

  • Експедиція

  • Секція

  • Табір

  • Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Планування маршруту походу

  • Складання календарного плану

  • Складання кошторису походу

  • Особисте спорядження у пішому поході

  • Особисте спорядження у водній подорожі

  • Підготовка спорядження до походу і догляд за ним

  • Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож

  • Контроль за підготовкою і проведенням подорожі

  • Організація місця відпочинку туристів

  • Установлення і обладнання наметів

  • Організація найпростіших укриттів за відсутності намету

  • Багаття та їх види

  • Організація харчування у подорожах
  • Приготування їжі в похідних умовах

  • Медичне забезпечення і долікарська допомога в туристському поході

  • Долікарська допомога в туристському поході

  • Поранення гострими предметами

  • Хірургічні захворювання

  • Травми і захворювання, пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами

  • Тепловий удар

  • Охолодження від вітру, засмічення очей

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей у горах

  • Травми і захворювання, пов'язані зі специфічними умовами подорожей на воді

  • Травми і захворювання, яких можуть завдати дикі тварини і отруйні рослини

  • Укус бджіл або ос

  • Отруєння і опіки отруйними дикорослими рослинами

  • Підведення підсумків туристського краєзнавчого походу

  • Загальна підготовка туриста

  • Краєзнавча підготовка туриста

  • Картографічна підготовка туриста

  • Практична підготовка туриста

  • Виховання сили

  • Технічна і тактична підготовка туриста

  • Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму

  • Шлях руху на різній місцевості

  • Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Особливості водних туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Робота веслами

  • Управління вітрилом

  • Особливості гірських туристсько-краєзнавчих подорожей

  • Подолання трав'янистих схилів, осипів, морен тощо

  • Види туристичних вузлів і техніка їх в'язання

  • Вузли петель

  • Суспільно корисна робота і організація туристсько-краєзнавчих досліджень під час подорожі

  • Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

  • Топографічні спостереження

  • Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей

  • Історико-краєзнавчі дослідження під час подорожей

  • Участь туристів в охороні пам'яток