Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства

Правове регулювання туристичної діяльності

Лише потужні транснаціональні корпорації виходять за національні межі, організовуючи свій бізнес на території великої кількості країн, надаючи туризму дійсно міжнародного характеру.

Л.І. Гонтаржевська вважає зовнішньоекономічну діяльність туристичних підприємств важливим джерелом надходження іноземної валюти на внутрішній ринок країни. Поряд із контрактними надходженнями фінансових коштів від туристичної діяльності (невидимий експорт), існує ще так званий "внутрішній експорт" - купівля іноземними туристами сувенірів та інших товарів за роздрібними цінами на внутрішньому ринку.

Значна кількість галузей економіки у країнах, які є загальновизнаними туристичними центрами, працюють саме на внутрішній експорт. Так, наприклад, іноземні туристи купують значну кількість годинників, що виробляються у Швейцарії, парфумерно-косметичних виробів - у Франції, взуття - у Італії, віскі - у Великобританії [10, с. 122].

Договірні відносини в туризмі регулюються нормами міжнародного та національного права. На міжнародному рівні такі відносини регулюються наступними документами:

• 1. Міжнародною конвенцією з контракту на подорож, прийнятою Всесвітньою федерацією асоціацій туристичних агентств у 1970 р.

• 2. Положенням з туристичних контрактів та обмінів, прийнятим на Віденській зустрічі держав-учасниць Ради Європи у 1992 р.

• 3. Угодою з уніфікації основних правил міжнародних повітряних перевезень (Варшавська конвенція), прийнятою у 1929 p., зі змінами та доповненнями 1955 р. та 1975 р.

• 4. Кодексом відносин між готелями і турагентствами, прийнятим Всесвітньою федерацією асоціацій туристичних агентств та Міжнародною готельною асоціацією у 1987 р.

• 5. Угодою про стандартний контракт між готелем і перевізником, прийнятою Міжнародним союзом учасників дорожнього транспорту та Міжнародною готельною асоціацією у 1994 р.

• 6. Женевською конвенцією з міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу, прийнятою у 1967 р.

• 7. Міжнародними готельними правилами, схваленими Міжнародною готельною асоціацією у 1981 р.

• 8. Директивою Європейського економічного співтовариства про комплексний туризм, прийнятою у 1990 р.

Джерелами національного права, що регламентують договірні відносини у туризмі, є кодекси, закони та підзаконні акти країни. Необхідно враховувати, що подолання колізій між нормами рівної юридичної сили здійснюється шляхом використання колізійних норм або колізійних принципів "lex specialis derogat generalis" (лат. "спеціальний закон відміняє (витісняє) загальний закон"); "lex posterior derogat priori" (лат. "пізнішим законом відміняється більш ранній"); "lex posterior generalis non derogat priori speciali" (лат. "наступний загальний закон не скасовує більш ранній спеціальний закон аналогічної юридичної сили") [30, с. 392].

В Україні діють принципи свободи та рівності при здійсненні зовнішньоекономічного підприємництва. Ці принципи означають, що кожний громадянин нашої держави має повне право на власний розсуд вступати у зовнішньоекономічні зв'язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України.

Будь-які заборони чи обмеження суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками є недопустимими. Ці принципи також підкреслюють, що при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності вітчизняні підприємці повинні дотримуватися встановленого законодавством порядку.

В умовах прискореного розвитку міжнародного ринку туристичних послуг зростає значення такої форми міжнародного бізнесу як франчайзинг. Основним принципом функціонування франчайзингової системи є велике потужне підприємство (франчайзер), яке укладає договір з малим або середнім підприємством (франчайзі) на виробництво та реалізацію певних видів товарів і послуг, що відповідають стандартам якості першого підприємства. Відповідно до цього договору франчайзер передає франчайзі на визначений термін право на користування торговою маркою, устаткуванням, технологію, ноу-хау, а також надає постійну ділову та професійну допомогу, проводить навчання персоналу, забезпечує рекламу та проведення маркетингових досліджень.

Логотипи туристичних підприємств, які надають право використання власних торговельних марок на умовах франчайзингу

Рис. 6.1. Логотипи туристичних підприємств, які надають право використання власних торговельних марок на умовах франчайзингу

Найчастіше франчайзинговий договір розпочинається з преамбули, в якій описується фактичний стан мережі, цілі співробітництва, бачення подальшого розвитку та цінності, на базі яких будуватиметься співпраця між партнерами. Подальше наповнення договору розкриває питання, що стосуються регулювання відносин між франчайзером та франчайзі у кожному конкретному випадку. їх можна умовно поділити на три основні групи: види регулювання пов'язані з підписанням угоди; опис прав і обов'язків сторін під час дії договору; питання можливості розірвання договору.

Крім того, франчайзингові угоди можуть містити додаткові пункти, які стосуються, наприклад, штрафних санкцій, врегулювання форс-мажорних обставин або обов'язків сторін після закінчення дії договору.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму

  • Загальні питання правового регулювання туризму в світі

  • Правовий статус міжнародних туристичних організацій

  • Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму

  • Законодавче забезпечення туристичної діяльності за кордоном

  • Розділ 2. Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) як основний регулятор міжнародного туризму

  • Основні напрями діяльності ЮНВТО

  • Спеціальні комітети ЮНВТО

  • Співробітництво України з ЮНВТО

  • Розділ 3. Туристичні формальності та безпека у туризмі

  • Паспортні та візові формальності

  • Митні та валютні формальності

  • Безпека туристичних подорожей та страхування

  • Санітарно-епідеміологічні формальності

  • Розділ 4. Державне регулювання розвитку туризму в Україні

  • Становлення системи державного регулювання розвитку туризму

  • Нормативно-правове забезпечення державного регулювання туристичної діяльності

  • Візова політика України та Європейського союзу

  • Моделі державного регулювання розвитку туризму

  • Розділ 5. Правові аспекти заснування та функціонування туристичних підприємств в Україні

  • Державна реєстрація туристичного підприємства

  • Ліцензування туристичної діяльності

  • Стандартизація та сертифікація туристичних послуг

  • Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства

  • Розділ 6. Цивільно-правове регулювання туристичної діяльності в Україні

  • Правові аспекти взаємодії туристичного підприємства з споживачами туристичних послуг

  • Забезпечення безпеки, захист прав, інтересів та майна туристів

  • Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства
  • Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством

  • Бібліографічний список