• 2. Різні фонди розвитку та підтримки малого туристичного бізнесу реальної допомоги індивідуальним підприємцям не надають, а останні вкрай потребують інформаційного обслуговування, підготовки кадрів, пільгового банківського кредитування та іншої допомоги.
• 3. Низький рівень фінансово-кредитної підтримки індивідуальних підприємців з боку держави за допомогою прямих і гарантованих позик, хоча в розвинених країнах світу суттєва допомога надається тим індивідуальним підприємцям, хто лише починає свою діяльність у туристичному бізнесі, особливо якщо це відбувається у сільській місцевості.
Вищезгадані проблеми призводять до низької конкурентоспроможності індивідуальних підприємців у туризмі та обмежують сфери їх діяльності. Розвиток індивідуального бізнесу відбувається в Україні лише в посередницькій сфері, а також у галузях, що не вимагають значних капітальних вкладень та дають швидку віддачу інвестицій.
Проте економіка туризму не може базуватися тільки на індивідуальному підприємництві. Колосальні масштаби сучасного виробництва туристичних послуг обумовлені насамперед існуванням колективного підприємництва, яке в свою чергу сприяє розвитку і малого туристичного бізнесу.
Колективний туристичний бізнес - це діяльність, якою займається підприємство, зареєстроване в якості юридичної особи. Юридична особа має у власності, господарському веденні або оперативному управлінні відособлене майно, відповідає цим майном за всіма зобов'язаннями, може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права, мати обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді.
Туристичні підприємства мають більше підстав, аніж індивідуальні підприємці, розраховувати на великі досягнення у бізнесі, оскільки мають ряд суттєвих переваг:
• спроможні через наявність вільних обігових коштів купувати новітню дорогу техніку та обладнання для автоматизації роботи офісу;
• мають можливість в процесі збільшення обсягів виробництва знижувати собівартість та підвищувати якість туристичних послуг;
• можуть проводити за рахунок концентрації капіталу широкомасштабні маркетингові та наукові дослідження;
• здатні за допомогою внутрішньої спеціалізації та кооперації підвищувати загальний рівень кваліфікації власного персоналу, збільшувати завантаження обладнання, скорочувати витрати по складських і транспортних операціях тощо.
Але не слід вказувати тільки позитивні сторони колективного туристичного бізнесу, тут є також свої недоліки. Так, при функціонуванні туристичного підприємства в Україні виникає багато проблем обумовлених, насамперед, недосконалістю податкового законодавства - податкові платежі туристичних організацій набагато більше, аніж у індивідуальних підприємців.
Крім того, робота в команді має свої плюси та мінуси. З одного боку, делегування повноважень, обов'язків і відповідальності суттєво спрощує процедуру управління туристичним бізнесом, особливо якщо власники є фахівцями у різних галузях знань: економісти, фінансисти, бухгалтери, юристи, промисловці та ін. З іншого боку, робота в команді не завжди буває злагодженою, іноді можуть виникнути розбіжності щодо прийняття важливих управлінських рішень, наприклад з питань розподілу прибутку підприємства, що негативно позначається на ефективності бізнесу, а іноді призводить до ліквідації туристичної організації [104, с. 212].
Не менш важливий фактор - складність бухгалтерського обліку, а також процедура заповнення та подання у податкову інспекцію різних форм звітності. Існують й інші труднощі колективного бізнесу. Наприклад, наявність статуту суттєво обмежує свободу дій підприємства. Реєстрація, реорганізація, а також ліквідація юридичної особи є набагато складнішою, аніж у індивідуального підприємця. Доволі ускладненою є процедура емісії цінних паперів.
Зазначені труднощі та важка соціально-економічна ситуація в Україні стримують зростання колективного бізнесу. Проте кількість зареєстрованих підприємств практично у всіх сферах туристичного бізнесу неухильно зростає. Обмежена солідарна відповідальність, визнання та довіра у суспільстві (великим підприємствам з відомим туристичним брендом набагато більше довіряють споживачі) є потужними стимулами розвитку колективного туристичного бізнесу в нашій країні.
З позиції підприємництва та внеску в національну економіку значний інтерес становлять саме колективні підприємства. Вони можуть у повному обсязі реалізовувати переваги туристичного бізнесу, формувати основну частину доходів країни від туризму, сприяти економічному зростанню та соціальному розвитку суспільства.
Аналізуючи різні організаційно-правові форми колективного бізнесу, слід зазначити, що найбільшою популярністю у підприємців користуються товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства. Перші обираються переважно за рахунок простоти створення та зазвичай належать до малого туристичного бізнесу. Такі підприємства користуються в нашій країні спрощеною системою оподатковування, за сутністю вони дуже близькі до індивідуального підприємництва. Акціонерні товариства створюються у разі нагальної потреби інвестицій для реалізації великих туристичних проектів з вже добре відомим торговельним брендом.
Державна реєстрація туристичного підприємства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. Правові аспекти заснування та функціонування туристичних підприємств в Україні“ на сторінці 2. Приємного читання.
